Інцидент з Віталієм Шишовим може бути пов’язаний насамперед з тим, що Білорусь змінює стратегічну позицію щодо України. Після того, як Україна підтримала протести, Лукашенко офіційно заявляв про наявність центрів, які проводять підривну діяльність проти Білорусі, натякаючи на опозиціонерів, які свого часу виїхали до України чи інших країн, і розцінюючи дії української влади як недружні.
Це – загальне послання, але реально спецслужби, відповідно до вказівок Лукашенка, працюють по тих країнах, які знаходяться найближче до Білорусі – Україні, Польщі і частково Прибалтиці - там, де, з їх точки зору, можуть бути ініційовані масові дії опозиції. Лукашенко вже має фобію – відповідно, спецслужби отримують завдання щодо використання своїх агентурних і розвідувальних можливостей щодо контролю цих груп. Зрозуміло, що вони оперативно контролювали і Шишова, і Білоруський дім в Україні у плані виявлення можливих акцій, спрямованих на підрив білоруського режиму. Тож основна версія – саме в операції білоруських спецслужб.
Але вона не єдина. Тут можуть бути й інші варіанти – наприклад, використання протистояння Лукашенка й України для того, щоб його посилити. Тут можлива участь і російських спецслужб (разом із білоруськими чи окремо), інших опозиційних структур Білорусі, які можуть використати факт загибелі Шишова для дестабілізації ситуації у РБ. Крім того, не можна виключати як реального вбивства (адже попередньо відомо про стеження), так і вбивства під впливом окремих факторів, зокрема, особистих мотивів. Ще один варіант міг бути пов’язаний із тим, щоб спровокувати протистояння всередині України і дискредитувати правоохоронні органи, які "нездатні" захищати громадян – як своїх, так і іноземних держав, які отримали прихисток в Україні.
Є реальна вірогідність того, що цю справу можуть довго розслідувати – навіть при тому, що була інформація про стеження за Шишовим, ані поліція, ані спецслужби не звернули на це гідної уваги. Хоча реакція на це, зважаючи на схожу ситуацію зі справою Павла Шеремета, мала б бути миттєвою, бо якщо є інформація про стеження за активістом, що знаходиться під прицілом спецслужб, треба було негайно організувати операцію по захисту, адже це обов’язок українських правоохоронних органів. Зрозуміло, що цього не було зроблено і у разі, якщо це скоїли професійні кілери, знайти їх буде важко (особливо якщо вони виїхали з України).
На жаль, в Україні наразі недостатній рівень оперативної підготовки відповідних спецслужб, правоохоронців і слідчих, які дійсно можуть вести професійно проводити слідчі дії. Це показало і вбивство Шеремета, і події на Майдані, і справи корупціонерів, які розвалилися.
читайте такожРосійський слід: чому до загибелі Шишова може бути причетна РФЄдине, що може пришвидшити розслідування – це робота непрофесіоналів у разі вбивства чи то доведення Шишова до самогубства. Якщо буде встановлено, що це сталося через особисті мотиви або конкуренцію, то тут є шанс на розслідування. Але у випадку дійсно роботи спецслужб, то сьогодні вже за гарячими слідами цього довести скоріше за все не вдасться, бо час уже втрачений.
У будь-якому разі, ця справа кидатиме тінь на і без того ускладнені відносини з Білоруссю – як наслідок, можуть активізуватися протистояння не лише на рівні спецслужб, а й президентів чи дипломатичних представництв. Але це станеться лише тоді, коли з’являться реальні докази.
Микола Маломуж, ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
