Підпишіться 
Поки США та Китай намагаються стабілізувати відносини після переговорів у Пекіні, Росія шукає способи зберегти власний вплив і не опинитися осторонь глобальних домовленостей. Політичний аналітик Вадим Денисенко пояснює, чому візит Володимира Путіна до КНР є спробою закріпити статус-кво, як Москва торгує арктичними ресурсами та чому українське питання залишається поза ключовим порядком денним. Публікуємо ключові думки автора.
Путін іде в Пекін. Що очікувати?
КНР поки не збирається щось змінювати в стосунках з РФ. А відтак, цей візит повинен продовжити на певний час неписану угоду: Китай не хоче перемоги Росії, але й не допустить її поразки.
відео дня
1. Візит Трампа в Пекін застабілізував стосунки Вашингтона і Піднебесної. При цьому, ми поки не розуміємо чи залишилося щось за лаштунками, адже настільки високе представництво бізнесу, яке поїхало разом з Трампом, в теорії, передбачає якісь ширші домовленості. Цілком реально, що ми їх побачимо в вересні, під час візиту китайського лідера в США. Якщо це так, то це може бути однією з передвиборчих фішок Трампа, якщо така угода все ж зʼявиться.
2. Як би там не було, але сторони точно домовилися про два перемирʼя: торгове і тайванське. При цьому США мають в кишені закриту Ормузьку протоку, а Китай - рідкісноземельні метали. Перші розуміють: відкриття Ормузу полегшує життя Китаю і зменшує вигоду американських нафтових компаній, другі знають, що без рідкоземів США не проживе, як мінімум, ще кілька років.
3. На цьому фоні візит Путіна в Пекін навряд чи буде проривним. Кілька днів тому я вже писав: Росія пробує продати одне й те саме Китаю та Америці (північний морський шлях, та вуглеводні і рідкісноземельні метали Арктики). При цьому, Росія дуже хоче, щоб купили обидва, таким чином, зробивши Росію необхідною і для США, і для КНР. В нас явно недооцінюють цю гру росіян, хоча вона потенційно може стати для нас проблемою.
4. Щодо самого візиту Путіна, то зараз він іде в Пекін для підтвердження нинішнього статус-кво. При цьому, Китай точно буде вимагати поступок, перш за все в виділенні територій для майбутньої інфраструктури по північному морському шляху. Справа в тому, що КНР вже запустила свої північні торгові каравани і будує кораблі саме для цього шляху (не атомні криголами, а саме кораблі). Але ці каравани йдуть без зупинки, не заходячи в порти, перш за все через відсутність нормальних баз і логістичної інфраструктури. Як на мене, головний лакмусовий папірець цього візиту - це саме поступки чи їх відсутність в питаннях Арктики і її ресурсів.
5. На жаль, українське питання на переговорах США - Китай взагалі не піднімалося. І головна причина - відсутність України в китайській повістці дня. Я повторю ще раз те, що говорю вже давно: переговори в трикутнику Украіна-Росія-США в абсолютному глухому куті. Вихід із цього глухого кута, як на мене, лежить в розширенні переговорної групи і розширенні взагалі поля переговорів. Але поки цей варіант не сприймається ні в Києві, ні, тим більше в Москві. Вашингтон взагалі не мислить цими категоріями. Проте у нас є час до вересня, щоб змінити цю ситуацію і вставити українське питання в порядок денний зустрічі Трамп-Сі.
Про персону: Вадим Денисенко
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, керівник аналітичного центру Ділова Столиця, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація "Українська мова і література", в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
