США не на словах, а дуже конкретно йдуть до обрубування нафтового бізнесу Росії – останньої надії ра**истського фюрера. У ці дні високопоставлена делегація з Вашингтону працює у Венесуелі, аби напрацювати з урядом диктатора Мадуро шляхи пом’якшення санкцій.
Пом’якшення санкцій різко збільшить кількість нафти на міжнародному ринку і не дасть жодних шансів Росії бодай трохи відбити втрати через безпрецедентну економічну війну Заходу.
Так само американські чиновники працюють і з Іраном. Масова поява іранського нафти на ринку точно зіб’є ціну на нафту. Хоча з Іраном трохи складніше через позицію Ізраїлю – останній категорично проти зняття санкцій з Тегерану, бо небезпідставно вважає його своїм головним геополітичним ворогом.
читайте такожСамогубний похід Росії проти всього світу
Але США все одно пом’якшать позицію і до диктатора Мадуро, і до сумнівного іранського режиму, бо вважають Путіна набагато більшою загрозою світові, ніж усі режими разом узяті. Недаремно у Білому Домі гордо повідомили, що РФ стала найбільш підсанкційною країною, випередивши навіть Іран.
У Вашингтоні не залишилося місця для голубів. Там тепер одні яструби. І вони добре пам’ятають, як свого часу низькі ціни на нафту завалили радянський режим.
Заборона США на імпорт російської нафти та газу – це ніби для РФ і не так багато – лише умовно 1/7 від тієї нафти, що Мордор продає закордон, але за цим рішенням будуть й інші просто нищівні для Путіна кроки.
читайте також"Назад в СРСР" – не варіант для України: що чекає на українську економіку після війни
По-перше, до ембарго США приєднаються й інші країни. Велика Британія вже заявила про аналогічний крок.
По-друге, ті країни, які не можуть одночасно із США та Великою Британією долучитися до ембарго, вимушені будуть розробляти програми поступової, але неминучої відмови від імпорту російських енергоносіїв. До 2021 року 27% нафти та 45% газу у країни ЄС постачалося з Росії, і тепер, як би це не було важко, Європа від усього цього відмовляється.
Для початку у Європі цього року вже офіційно планують відмовитися від російського газу, принаймні, на дві третини.
По-третє, у Росію ніколи не дійдуть новітні технології видобутку нафти з глибоких шарів залягання, а у самої Росії таких технологій просто немає. Бо запаси нафти в РФ хоч і великі, але технологічні можливості її видобутку значно менші.
читайте такожЧим закінчиться війна в Україні, або Чому Росія вже програла
Навіть найбільші скептики на Заході не сумніваються зараз у занепаді російського Мордору. На питання – коли? – відповідають по-різному. Оптимісти дають пару місяців. Песимісти – пару років. Але точно не п’ять і точно не десять років, – як це було у часи Холодної війни із СРСР.
Тим часом, Morgan Stanley пророкує дефолт Росії вже 15 квітня. Свято наближається. Абсолютно переконаний, що ми з вами протримаємося.
Сергій Таран, політолог, депутат Київради
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
