Санкції, якими обмінялися Росія і Захід, включають кілька сотень людей з різних сторін. Російські виглядають більш солідно, бо включають перших осіб — президентів, прем'єр-міністрів і глав зовнішньополітичних відомств, низку інших міністрів.
Правда, раціональний сенс цих заходів починає втрачатися. Фактично простіше розірвати відносини, адже вони зведені до такого мінімуму, за яким їх наявність або відсутність перестає відрізнятися між собою. Сам підхід говорить про повну втрату будь-якої довіри один до одного, що, власне, вже "не лікується". Захід просто відмовляється вести справи з нинішнім складом російської верхівки, але позаяк Росія — це диктатура, персональний склад правлячої кліки може змінитися тільки силовим шляхом. Іншого у диктаторських режимів просто не передбачено. А значить - відносини припиняються до відходу поточної правлячої страти, залишається лише мінімальний набір контактів технічного або екстраординарного характеру.
Ситуація, звичайно, ненормальна і неприємна, але проблема в іншому. Російська знать вибудовувала свій персональний сценарій життя на чіткому сюжеті: ми крадемо тут, ховаємо там і забезпечуємо себе і майбутні покоління своїх нащадків саме там. В рамках цієї моделі в Росію вкладалося рівно стільки, щоб було комфортно красти. Зрештою, офіс повинен виглядати солідно і працювати в ньому повинно бути зручно. Це як Лахта-центр на тлі похилених хрущоб і дерев'яних будиночків.
Однак модель дала системний збій. Захід ламає сенс життя для сотень тисяч злодіїв і їх обслуги. Вони залишаються як стара - біля розбитого корита. "Там" їх не чекають і більше того - велика перспектива розлучитися з непосильно вкраденим. "Тут" вони побудували тільки робочу зону, але жити в ній все життя?
Будь ця публіка ідейною, питання б не виникло. Перетерпимо, переживемо, побудуємо краще колишнього. Але біда в тому, що система увібрала в себе не будівельників, і вже точно не ідейних. Вона акумулювала в себе всю погань, яка взагалі набралася на наших просторах. Вся злодійська піна, яка вміє тільки рвати під себе — але не будувати. Очікувати від неї творення у пограбованій ними країні просто наївно.
Логіка підказує, що дуже скоро вони почнуть шукати відповіді на запитання: а як би все "повернути назад". І прийдуть до єдино можливого з їх точки розуміння висновку: потрібно прибрати те, що заважає повернутися. Що або кого.
читайте такожЧому Росію чекає розпад і бійня, як в 1917-муУмови Заходу стоять жорсткі - ніяких персональних домовленостей ні з ким. Якщо раніше можна було нишком поторгуватися і щось особисто для себе виторгувати, то зараз це вже неможливо. В умовах, коли вся знать сіла під санкції, вона зжере будь-кого, хто зуміє домовитися і виторгувати щось особисто для себе. Здихати - так разом. Відомий феномен крабів у відрі: варто одному почати видертися, інші його тут же спихають назад в купу. Тому досить кинути їх у відро і можна не турбуватися - вони самі будуть стежити за тим, щоб ніхто не втік.
Як поведе себе ця накип, сказати складно. Раціональна поведінка для них недоступна. Будь-яка жива істота балансує між двома базовими поведінковими моделями - інстинктом самозбереження і інстинктом збереження виду в цілому. У будь-якому тваринному або людському співтоваристві/соціумі завжди виникає баланс різних особин, які схильні до однієї або іншої моделі поведінки. Проблема російської знаті в тому, що при її створенні був проведений відбір, що знищує всі моделі поведінки крім одного: рвати під себе. Крайній індивідуалізм, егоїзм і жадібність. Інших мотивів поведінки там немає і бути вже не може. А тому як поведе себе такий штучно створений соціальний суб'єкт у критичній обстановці, можна тільки припускати.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
