Після ста днів війни з Росією багато хто задається питанням, коли вона закінчиться і чим. Сказати зараз, коли завершиться війна в Україні, я не готовий, оскільки це буде залежати від багатьох факторів: від наших грамотних і неграмотних дій на війні, стійкості наших солдатів, талановитості наших полководців, мобілізації всього суспільства, західної допомоги і, звичайно, від противника – Росії. Що б ми не робили, маємо пам'ятати, що противник – не дурень, прогнозує, готується, діє. Відповідно, завершення війни залежить не тільки від нас.
Зрозуміло, спочатку ми очікували, що при такому колосальному тиску світової спільноти, який зараз здійснюється на Росію, і при такій стійкості українських солдатів, все завершиться протягом трьох місяців. Ми розраховували, що в Кремлі сидять не дурні, і вони побачать, як стрімко наростають їхні втрати, які санкції проти них вводяться – і згорнуть цю затію. Однак, незважаючи ні на що, Кремль нічого не згортає.
Тож війна закінчиться тільки тоді, коли Україна здобуде перемогу. Інших варіантів немає і не може бути, тому що поразка для нас подібна до смерті.
Для Росії поразка теж подібна до смерті, але смерті не РФ в цілому, а путінського режиму. Наша війна з Росією однозначно закінчиться загибеллю режиму Путіна. Хоча режим активно чинить опір, рветься воювати, адже він хоче вийти переможцем з неї.
Зазначу, що не схильний вважати, що всі люди, які проживають в РФ, – наші вороги. Але я знаю, як діє пропаганда, і що було з нацистською Німеччиною в роки війни, як пропаганда оболванила мільйони людей. Така ж пропаганда була в Радянському Союзі, і всі вважали, що Афганістан – це наша честь, і ми там виконуємо якийсь інтернаціональний обов'язок, хоча наша армія там була загарбником, агресором і окупантом. Рівно така сама ситуація зараз і в Росії. Думаю, що зі смертю путінського режиму в Росії з'явиться спільнота нормальних людей. А те, що ми спостерігаємо сьогодні, стане останньою реінкарнацією Російської імперії в історії Росії, і нинішня війна буде останньою між Росією і Україною. Тому що це немислимо – жити на одному континенті, жити поруч і воювати.
Втім, війна в Україні навряд чи затягнеться на роки. Для того, щоб війна тривала роками, країни, що воюють, повинні володіти досить автономною економікою, яка може працювати як річ в собі, забезпечуючи всі потреби країни під час війни. І країна повинна бути досить сильно закритою від світового інформаційного простору, щоб можна було роками обдурювати її громадян. Російська економіка нездатна існувати у вакуумі, тобто під санкціями. Вона сильно інтегрована в світову і залежить від взаємодії з іншими країнами. Так, відмова від російських вуглеводнів призведе до того, що економіка РФ просто загине. А заборона на експорт в Росію технологій, критично важливих для військового виробництва, призведе до того, що по нас просто припинять гатити російські ракети і над нами припинять літати російські літаки – для виробництва всього цього активно використовуються західні комплектуючі і технології.
Отже, Росія не витримає війну на роки.
читайте такожСто днів війни з Росією - коли настане мир і які шанси України на перемогу
А от Україна – за допомогою антипутінської коаліції держав – може. Зараз ми спостерігаємо унікальний випадок, таке складно пригадати в історії – масована допомога з боку західних союзників, коли поставляється все: зброя, боєприпаси, зарплати бюджетникам і військовим – все. Це неймовірна підтримка, якої не було навіть у Радянського Союзу в роки Другої світової війни. Така всебічна допомога допоможе нам протриматися роками.
А допомагають країни Заходу Україні тому, що ми стали форпостом всієї західної цивілізації і стримуємо дикі азіатські орди обдурених людей, які слухають кремлівську пропаганду. США зацікавлені в ослабленні путінської Росії, і Україна зацікавлена в тому ж.
Була ж і єльцинська Росія, яка принесла Україні незалежність фактично на блюдечку під час путчу, а тепер ми повинні відвойовувати свою незалежність у путінської Росії. Різні Росії...
читайте такожСкоро Кремль нестямно заволає: як Росія втрачає аргумент, що пояснює анексію Криму
Так, ми можемо воювати роками, і на це у нас є мотивація, тому що ми воюємо за свою країну, на своїй землі. Якби ми зараз воювали де-небудь під Воронежем і взяли Смоленськ, то не знаю, як і чим треба було б мотивувати наших військовослужбовців. В українців, на щастя, зникло імперське начало, яке було присутнє у всіх радянських людей як наслідок імперської пропаганди – ми не хочемо воювати на чужій землі за незрозумілі імперські цінності, але свою землю ми не віддамо.
Може, звичайно, викликати побоювання позиція Німеччини, Франції, Угорщини щодо війни в Україні. Але кожна країна, перш за все, переслідує свої власні інтереси, і в цьому немає нічого дивного. А ці інтереси залежать від виборців. Коли виборець чітко зрозуміє, що небезпека, яка походить від ра**истських орд, може прийти і до нього в будинок (поки виборці європейських країн цього не розуміють: де Україна, а де вони), ситуація зміниться. Поки що Німеччина, Угорщина, Франція орієнтуються на виборців, втомлених від біженців, додаткового тягаря допомоги Україні. Для європейців це некомфортно, адже вони звикли до розміреного життя і постійного зростання доходів. А головне – вони не відчувають загрози для себе, вона для них примарна.
На рубежі ста днів війни нам потрібно не гадати, коли закінчиться війна, а робити все необхідне для її завершення. Наприклад, ту ж оборонку потрібно нарешті перевести на воєнні рейки. Але ми беремо у Заходу зброю, частину якої цілком могли б виробляти самі.
читайте такожПутіна надули: як осоромилася влада Росії
Війна однозначно закінчиться перемогою України – звільненням усіх територій, окупованих Росією. Неможливо просто повернутися до тих кордонів і ліній розмежування, що були до 24 лютого – пролито занадто багато крові. Війна зараз увійшла в дуже жорстку фазу, яку тут, в Києві, багато хто не бачить і не розуміє, що відхід російських військ від Києва ще не говорить про закінчення війни. Війська РФ знову можуть повернутися до Києва, якщо ми дамо слабину там, на півдні і сході. Адже Росія не відмовилася від мети завоювати всю Україну.
Відповідно, для того, щоб війна закінчилася нашою перемогою, повинна відбутися ліквідація військового потенціалу Росії, тобто розгром її збройних сил. Це наша перша і основна задача. На якій стадії це завдання буде виконано – або коли влада в Кремлі зміниться, або коли в РФ станеться військовий переворот, або коли росіяни вийдуть на вулицю з протестами, або коли війна перейде з гарячої фази в фазу роботи дипломатії, як завжди буває наприкінці війни – зараз сказати складно. Але про перемогу ми зможемо говорити тільки тоді, коли нам не загрожуватиме російська військова машина. Ми її повинні ліквідувати.
читайте такожПутін поспішає: чому Росія знову загрожує Києву
Зрозуміло, що ми не можемо ліквідувати ядерний потенціал РФ, але ми можемо перемолоти наземні і повітряні російські сили до такого стану, коли вони вже не можуть далі продовжувати війну і вести наступальні дії. Можливо, це станеться в нинішніх фронтових лініях... Після цього зможе початися робота дипломатії, коли російський істеблішмент зрозуміє, що подальше продовження війни означатиме не тільки те, що Україна звільнить всі свої території, а й назрівання великого бунту в самій Росії. Тоді РФ опиниться перед вибором – наносити ядерний удар для того, щоб хоч чимось воювати, тому що нічого іншого у неї вже не залишиться, або не наносити.
Втім, завжди буде зберігатися загроза, що після нашої перемоги Росія за кілька років або десятків років відновить свої сили, війська і зажадає реваншу. Так станеться, якщо Росія не зміниться, якщо не зазнає поразки імперія. РФ повинна повернутися принаймні до стану єльцинської Росії, яка тяжіла до європейських цінностей і дотримувалася демократичних норм. Для нас основне завдання – домогтися поразки імперії, її загибелі.
Юрій Касьянов, військовослужбовець ЗСУ, блогер, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
