Підійшов до кінця триста сорок другий день війни. Росіяни просунулися південніше Бахмута і тепер тримають основні дороги, по яких йде постачання українських військ в місті, під вогневим контролем. Якщо українцям не вдасться їх відкинути, то становище українського угруповання там сильно ускладнюється. Втім, це ж не новина для нас, правда? Морально ми до такого розвитку подій були готові.
Пишуть, що Залужний направив до Бахмута підкріплення. Може і відіб'ються. А ні, так відійдуть до Часового Яру. Там вже є нова лінія оборони вздовж каналу Сіверський Донець - Донбас. Шкода звичайно залишати Бахмут, але з військової точки зору великої трагедії в цьому немає. Так вважають всі військові фахівці, включаючи російських.
Що стосується Вугледара, то в сьогоднішньому звіті британської розвідки перспективи росіян на цьому напрямку оцінюються скептично. Британські експерти вважають, що хоча і існує реальна можливість того, що Росія продовжить здобувати локальні перемоги в цьому секторі, проте малоймовірно, що Росія має достатню кількість вільних військ в цьому районі, щоб досягти оперативно значущого прориву.
У їхньому ж звіті трьома днями раніше спеціально говориться, що росіяни будуть навмисне поширювати дезінформацію про свої успіхи в районі Орєхова і Вугледара, щоб спровокувати ЗСУ на перекидання туди військ з інших напрямків, перш за все - з-під Бахмута.
Всі сьогодні коментують заяву офіційного представника Білого Дому (заст. прессекретаря) Олівії Далтон, в якому вона ще раз, вже цілком офіційно підтвердила, що адміністрація Байдена не збирається поставляти Україні винищувачі F-16.
Українська сторона, зрозуміло, розцінила це як жахливу трагедію, зраду і т.д. "нас кинули напризволяще, американці нас зрадили, все пропало, ми всі загинемо і т. д." - заверещали вразливі коментатори.
Начитавшись всіх цих українських любителів падати духом, я навіть подумав: а як же вони весь цей рік воювали без F-16? Їх послухати, так без цих літаків вони і дня не протримаються. А це, так би мовити, суперечить емпіричним даним.
Однак, я завжди намагаюся побачити якийсь привід для оптимізму, і в цьому повідомленні пресслужби Білого дому він був. Мене, наприклад, порадувало те, що пані Далтон сказала, що днями буде оприлюднена інформація про надання нового траншу американської допомоги.
CNN повідомила навіть суму: 2,6 млрд доларів. Це майже відразу після попереднього пакета майже в 3 млрд доларів. Однак! Хіба це не ознаки того, що темпи поставок зброї в Україну різко зросли?
А Reuters навіть дало витік, що в цьому транші будуть ракети великої дальності. І ось це, мені здається, буде важливішим, ніж мудові ридання за старими американськими винищувачами четвертого покоління, літати на яких українці, до того ж, ще поки не вміють.
З точки зору актуальних завдань ЗСУ, ракети великої дальності в системі пріоритетів стоять значно вище, ніж ці літаки. Залишилося тільки з'ясувати: які це будуть ракети.
Якщо MGM-140 ATACMS з дальністю 300 км, то вони легко доб'ють до Севастополя і зможуть сильно попсувати кораблі Чорноморського флоту РФ (які стріляють "калібрами" по українських містах). Але навряд чи цих ракет буде багато, оскільки вони дуже дорогі.
Якщо це нові американо-норвезькі "бомби малого діаметра наземного базування" (GLSDB) з дальність 150 км - то в Криму вони зможуть добити тільки до Джанкоя, але зате на інших ділянках фронту вони добивають практично до російського кордону або до Азовського моря.
А оскільки вони значно дешевші за ATACMS, то їх американці можуть поставити багато, і з їх допомогою ЗСУ можуть створити для російської армії справжній логістичний кошмар, оскільки при наявності у ЗСУ цих бомб, незрозуміло, де взагалі росіянам розміщувати склади з боєприпасами.
Тому у мене для публіки є пропозиція: давайте краще переживати за те, що (як мені здається) набагато реальніше і потрібніше. За те, щоб в найближчому транші американської допомоги були ці самі GLSDB.
Адже якщо ці боєприпаси (які можна запускати з установок HIMARS і їх аналогів) прибудуть зараз, то цілком ймовірно, що "страшного" російського наступу, якого ми всі з тривогою чекаємо, взагалі не трапиться. Роздовбають українці всю техніку і всі склади росіян ще на підході і все закінчиться, так і не розпочавшись…
А там дивись і ЗСУ перейдуть у наступ. І без F-16 обійдуться. Вистачить того, що вже на той час буде: танків, бронетранспортерів, артилерії…
І не забувайте: наша справа праведна. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред