Чому російський підводний човен застряг у степах України? Можливо, тому, що на війну Росія зібралася як на парад. Є хороша порада всім, хто виїжджає за кордон Російської імперії – не плутати туризм з еміграцією. За аналогією можна дати не менш цінну пораду політичним лідерам і верховним головнокомандувачам – не плутати війну з парадом. Занадто багато в останні роки в Росії марширували по Червоній площі з оркестром, от і пішла голова у головнокомандувача обертом від успіхів.
Президент РФ, ухвалюючи рішення зіграти ва-банк в Україні, допустив грубий стратегічний прорахунок в оцінці реальної боєздатності власної російської армії і, як наслідок, дав невірну загальну стратегічну оцінку всієї військово-політичної ситуації.
Російська армія виявилася лише дуже великою армією часів Другої світової війни, що поступається в оснащеності сучасною зброєю практично всім арміям провідних держав світу. А оскільки останні вирішили надати Україні військово-технічну допомогу в безпрецедентних із часів Другої світової війни масштабах, російська армія загрузла в українських степах, як оса в сиропі.
читайте такожДруга армія світу сідає в калюжу: як хвалена зброя РФ зазнає поразки у війні в Україні
Як таке могло статися? Припустимо, що Путіна підвела хлоп'яча пристрасть до гри в солдатики. Так буває, коли не награвся вчасно.
Якщо уважно відстежити графіки роботи президента за останні десять років, то можна легко помітити, як збільшилося у відносних цифрах спілкування Путіна з тими, кого можна умовно назвати представниками військово-промислового комплексу Росії. Я майже впевнений, що Путін, який легко забуває, як звуть Навального, добре пам'ятає по іменах десятки старих і молодих конструкторів-розробників зразків новітньої військової техніки та проводить у бесідах із ними більше часу, ніж з усіма російськими макро- і мікро - економістами разом узятими.
Апофеозом цієї захопленості стала знаменита презентація великої мультяшної армії на Федеральних зборах Росії.
Ні, не те щоб військові і промисловці обманювали весь цей час Путіна, вони просто трохи не договорювали. У тому числі вони забули йому пояснити, в чому різниця між дослідними зразками озброєнь і реальним переозброєнням армії. Звичайно, не можна спрощувати ситуацію, і всі ці ракети не вигадані (або, принаймні, не всі вони вигадані). Багато що реально існує, літає і потрапляє майже туди, куди стріляли. Дещо знаходиться дійсно на рівні, відповідному кращим світовим стандартам. Але не це головне.
Росія завжди вміла і зараз вміє робити зброю. Для цього поки що вистачає радянського доробку НДДКР, і є ще відповідні наукові школи. Але на зразках війну не виграють, її виграють освоєними армією серійними озброєннями, що надходять у потрібній для потреб війни кількості. І якщо зразки ще можна створити в одній окремо взятій лабораторії, то для реального переозброєння армії необхідно реформувати всю промисловість. Промисловість же ніяк не хоче реформуватися всередині бандитської держави. Такого не буває, щоб держава була бандитською, а армія – сучасною. Яка держава – така й армія.
Володимир Пастухов, політолог, юрист, публіцист
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
