"Стратегічний союз" РФ і Китаю, якого немає

Мої враження по візиту Сі Цзіньпіна в Москву. На мою думку, ця поїздка мала дві цілі (з точки зору китайців).

1. Закріпити своє домінуюче становище над РФ. Продовжити процес поступового посилення своїх позицій в російській економіці і збільшення критичної залежності РФ від КНР в довгостроковій перспективі.

Це завдання Сі виконав. Принаймні, про це говорять підписані угоди, згідно з якими Росія погодилася з входженням Китаю в проекти розвитку Арктики, погодилася переорієнтувати левову частку свого експорту газу в КНР до 2030 року, і зобов'язалася збільшувати частку юаня у двосторонній торгівлі.

2. Зміцнити свій образ "конструктивної миротворчої держави" на противагу "войовничим і неконструктивним" США.

Рекомендуємо:

Сі Цзіньпін різко "кинув" Путіна і розбив газові мрії глави Кремля - Bloomberg

Це те, що Пекін почав робити 24 лютого, коли опублікував свою декларацію по Україні. Займаючи дуже загальну позицію типу моральної переваги над державами, вони намагаються говорити від імені країн глобального півдня, представляючи себе як країну, яка хоче миру, гармонії, стабільності і передбачуваності.

Це яскраво описувалося як в статті Сі в "Російській газеті", так і в редакційній статті китайської Global Times, так і в заявах лідера КНР в ході візиту.

У цих двох завданнях Росія займає місце інструменту і лише одного з компонентів зовнішньої політики КНР, орієнтованої на глобальне суперництво з США. Це все, що треба знати про "стратегічний союз" РФ і Китаю, якого немає.

За великим рахунком, КНР використали цей візит для своєї ідеологічної мети. Росія використала цей візит для своєї пропагандистської мети, попутно зробивши серйозні поступки КНР в декількох важливих секторах економіки і логістики.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред