Я вже втомився слухати розповіді росіян про те, що вони взяли Соледар. Це якийсь сумний анекдот. Вони третій день розповідають нам, що так "остаточно" його взяли, що "остаточніше" не буває.
А на наступний день виявляється, що все-таки буває. І що вчора це було ще не зовсім "остаточно", але зате сьогодні вже точно "остаточно". Але на завтра - все повторюється знову. І знову починається бодяга про "остаточну остаточність"...
Потім вони ще ніяк не можуть розібратися з тим, хто ж його "остаточно" взяв. Чи то "Вагнер", чи то десантники Міноборони. Тепер, після трьох днів суперечок, вони все-таки домовилися вважати це спільним результатом. У всякому разі, такий компроміс запропонувало Міноборони. Вже й не знаю, чи погодиться на це Пригожин…
Я, до речі, висуваю ще одну версію призначення Герасимова командувачем Об'єднаним угрупуванням російських військ в Україні. Вона хороша тим, що не скасовує попередніх, а ніби їх доповнює. І при цьому яскраво описує, в якому душевному стані перебуває зараз Путін.
Ось дивіться: як відомо, одним з авторів плану "Барбаросса" був генерал Паулюс. І коли цей план провалився, Гітлер призначив Паулюса командувати т.зв. 6-ою армією, яка повинна була взяти Сталінград. Тобто Гітлер змусив Паулюса особисто виправляти ті помилки, які той допустив при підготовці плану нападу на СРСР.
Аналогічна ситуація складається і зараз: Герасимов зі своїми офіцерами-штабістами напланував якусь фантасмагорію про наступ з усіх боків (з півночі, сходу і півдня) силами угруповання чисельністю приблизно 200 тис., якої (як скоро стало ясно) навряд чи вистачило б для наступу тільки на одному напрямку.
Крім цього, його план припускав, що наступ з півночі на Київ буде здійснюватися розтягнутими штурмовими колонами по вузьких дорогах, прокладених по болотистій і порослій лісами місцевості. Що в результаті цього геніального рішення сталося - всім відомо: Герасимов втратив всі свої найбільш боєздатні частини і всю сучасну техніку: вона була розбита фланговими ударами летючих загонів української армії, озброєних ПТРК.
Але на цьому Герасимов не зупинився і продовжував демонструвати свої полководницькі таланти. Оточивши Маріуполь, він не залишив його до пори до часу в блокаді і не продовжив наступ на Запоріжжя і Дніпро, а навіщось взявся його штурмувати, відволік для цього більшу частину своїх боєздатних сил, втратив темп наступу і тому застряг в степу в районі Гуляйполя, так і не дійшовши до Запоріжжя.
Але і цього мало! Він, замість того, щоб по лівому березі Дніпра йти з півдня на північ, до самого Києва, навіщось перебрався на правий берег, перетягнув туди величезну кількість військ, навіть не подумавши, що все це угруповання забезпечується лише по двох переправах через Дніпро: Антонівському мосту і Каховській дамбі, і при найменшій кризі виявляється в пастці.
У всій цій історії мені незрозуміло тільки одне: чому Залужний навчався у Герасимова? Адже Залужний гордо іменує себе його учнем! Все-таки я мимоволі стану фізіогномістом. Дивіться: у Залужного живе обличчя мислячої людини, а Герасимов має похмуру фізіономію немолодого пітекантропа. Як при цьому один може бути вчителем іншого - розуму не докладу. Все-таки мені здається, що Залужний з нас сміється, коли так говорить…
Так ось: давно відомо, що Путін (вільно чи мимоволі) косплеїть Гітлера. І так само як Гітлер Паулюса, Путін відправив командувати російським угрупуванням в Україні Герасимова приблизно з тим же посилом: ти напартачив - йди тепер і сам воюй! Якщо можеш - виправ свої помилки, не можеш - тоді відповідай. Коротше, стрілочник призначений і це Герасимов. Адже всім (включаючи Путіна) очевидно, що виправити нічого вже не вийде.
Слів немає: Герасимов - рідкісний му**к. За всю історію російської армії не було у неї такого воєначальника, який би менш ніж за рік угробив її повністю. Усю. Дощенту. Причому так, що навіть смт Соледар (прости Господи!) замість неї змушені брати якісь іррегулярні загони розбійників-ландскнехтів, найнятих за гроші.
І вишенькою на торті є факт того, що на чолі "великої" і "овіяної невідцвітною військовою славою" російської армії (Румянцев, Суворов, Кутузов, Багратіон.... звийтеся соколи орлами, ворогові не здається наш гордий Варяг, можемо повторити і т.д....) знаходиться людина, яку публічно і демонстративно назвали "підором". Завіса…
Однак правда полягає в тому, що, однак, Герасимов не винен. Його начальник Путін дав йому таку вказівку: ти особливо не парся. Готуйся як на парад. Війни не буде. Хліб-сіль вже приготований і дівчата підмилися. Мої хлопці (ну, ти розумієш про кого я) все вже приготували і про все добазарились. Вам потрібно просто увійти. І все. Решта - це не ваша турбота. Так, не забудь сказати своїм, щоб парадну форму захопили. Сподіваюся, ти мене зрозумів? Ну, давай, йди ...(і далі собі під ніс: Господи, хороший би я був, якби на цього олігофрена сподівався... Слава Богу, що у мене є Бесєда і Медведчук...).
Такі справи... але хто ж зараз буде згадувати, як все було насправді і хто реальний винуватець цих епічних конфузій? Персона цезаря поза підозрою…
Тому "Show must go on!" і цей парад виродків і ідіотів піде далі. І чергова серія мильної опери "Палкий Герасимов веде російську армію в бій" буде продовжена. Як би нам не хотілося, щоб весь цей кошмар якомога швидше закінчився.
Але підсумок все одно ясний:
Наша справа правильна. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
