Дуже сумна новина з Женеви. "Associated Press" повідомляє, що 24 червня Україна відкликала свій підпис з-під проєкту резолюції Ради з прав людини ООН про засудження дискримінації комуністичним Китаєм уйгурів у Сінцзяні.
Таке відкликання, за джерелами цієї авторитетної інформагенції США, сталося нібито через погрози Китаю припинити постачання до України вакцин проти коронавірусу.
По-перше, це пряме підтвердження використання комуністичним Китаєм коронавірусу та обставин пандемії як бактеріологічної зброї. Для силового просування власних зовнішніх інтересів.
По-друге, це означає що така зброя успішно працює. Зокрема, через нездатність України через рік після початку пандемії збалансувати власну системну політику щодо вакцинації. Та нездатність протистояти погрозам комуністичних дипломатів.
По-третє, і це найгірше, Україна наразі потрапила в дуже сумну зовнішньополітичну ситуацію. МЗС УРСР звісно може надалі розповідати дивовижну оповідь про нинішні "вдалі та проривні кадрові рішення" у представництві України в женевському офісі ООН. Втім, для обізнаних із "кузнею на Михайлівській" фахівців ці новини, як кажуть в Одесі, дуже і дуже "таке собі".
Та справа тут не тільки та не стільки у новому Постпреді.
Хоча й це звісно має значення.
Адже коли ми звертаємо увагу людства про расову дискримінацію кримських татар з боку РФ як агресора та водночас при цьому, хоча й під тиском, "торгуємо" власним підписом з питання дискримінації уйгурів КНР - це виглядає, м'яко кажучи, сумно.
Крім того, спрацював класичний для МЗС УРСР "Даннінг-Крюгер". Адже реакція КНР, включаючи тиск на підписантів проєкту резолюції, була прогнозованою, та її дипломати не спрогнозували.
Бо якби Україна із самого початку не підписувала проєкт цієї резолюції, то скандалу не сталося б. А він, звісно, є, хоча його "не помічають" у Києві.
Тут уже чуємо від окремих посадовців, включаючи голову профільного парламентського комітету, "такого не було" або "какіє ваші доказатєльства"?
читайте такожШантаж України вакциною від COVID-19: Китай відповів на гучне звинуваченняПо-перше, про відмову України наразі повідомляють офіційні медіа Пекіну, вказуючи про рішення, схвалене Україною "в дусі україно-китайського стратегічного партнерства"
Та, по-друге, про цей факт, щоправда, без підстав, повідомило у ніч з четверга на п'ятницю 25 червня саме представництво України при ООН в Женеві на власному офіційному сайті. Щоправда, мало хто одразу помітив.
Тут також окремі "корисні дурні" кажуть, що політика України має бути прагматичною. Що тисячі зниклих безвісти дітей та тисячі штучних абортів, що конвеєр катувань та смертей, якому позаздрили б Єжов та Гіммлер, усе це - нас не стосується.
Що отримати недорогі іграшки для дорослих з Аліекспресу це значно краще.
Добре, тоді суто про прагматичність.
З 2014 року комуністичний Китай не підтримав жодного акту міжнародних організацій із засудженням окупації Криму. Ба більше: комуністичний Китай послідовно голосує проти таких актів щодо територіальної цілісності України.
Якщо це "стратегічне партнерство" - то нехай у тих в МЗС УРСР, хто "мудро визначає" такі пріоритети зовнішньої політики України, усе їх життя будуть особисті партнери суто такого штибу.
До того ж саме комуністичний Китай з 2014 року, м'яко кажучи, толерує протиправному проникненню до Криму китайського бізнесу та тисяч китайських студентів.
Та й китайських військових, на жаль.
читайте такожБрязкання зброєю-2: Росія знову почала погрожувати світу автоматами та танкамиКрім того, бряцання РФ цієї весни зброєю в Криму та у півтисячі кілометрів від Києва без згоди китайських комуністів було б неможливим.
Бо своє угрупування "росіяне" наростили, цілком оголивши Сибір та Далекий Схід, чого не було з 1942 року. Це був та є їх єдиний резерв техніки, що наразі перекинутий ними на Захід, проти нас.
Що ж, з такими "мудрими керманичами" МЗС УРСР скоро ми почуємо про "стратегічне партнерство" не лише з Пекіном, але й з Пхеньяном.
Брати по духу. Сестри по цінностях.
Друзі зі ставлення до громадянського суспільства та демократії.
Колись ця радянська номенклатурна піна у другому-третьому поколінні мала себе повноцінно проявити та, здається, цей день настав.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
