Після Другої світової війни союз США і СРСР був принципово неможливий ні за демократичних, ні за республіканських президентів. Ситуація з путінською Росією інша. Для демократів було неприйнятним відверте нехтування прав і свобод людини в СРСР. А для республіканців - заперечення там бога і приватної власності. Якщо ліберальні кола сприймали державний атеїзм як окремий випадок порушення прав людини, в даному випадку свободи совісті, то для правих американських традиціоналістів було абсолютно неприйнятно "безбожництво" радянської влади.
Путінська Росія порушує права людини і зневажає демократію, проте вона клерикальна і визнає приватну власність. Тому між американськими мага-республіканцями і путінським режимом немає ідеологічних протиріч. США за Трампа можуть стати союзником Росії, як у минулому - терористичних ультраправих диктатур у Латинській Америці. І жодні злодіяння путінського режиму, як і латиноамериканських диктаторів, цьому завадити не можуть.
Виступ Венса в Мюнхені переконливо продемонстрував, що не путінська Росія, а ліберальна Європа є за Трампа ідеологічним антагоністом США.
Нині вже не видається абсолютно неможливим союз США і Росії проти Європи. Наприклад, Трамп, Венс і Ко в імперіалістичному стилі 19 століття намагаються віджати Гренландію. Зараз вони посилають туди американську делегацію всупереч волі й обуренню гренландської та данської влади. А якщо завтра вони також пошлють морських піхотинців, які окупують столицю острова і піднімуть над нею американський прапор?
Такий розвиток подій спричинив би відкритий конфлікт США з Європою та Канадою. А хто підтримав би в цій ситуації Америку Трампа? Звичайно ж Росія Путіна, якій цей конфлікт був би вкрай вигідний. Він дав би Путіну шанс реалізувати свою головну стратегічну мету - разом із Трампом розвалити НАТО, а потім відновити російську сферу впливу в Європі.
Хто такий Ігор Ейдман
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
