Три сценарії наступу Росії в Харківській та Сумській областях

Керівник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов днями заявив, що війська Росії можуть активізуватися на Золочівському напрямку. Він припустив евакуацію місцевого населення, яка згодом і розпочалася в деяких населених пунктах. Наразі ніхто достеменно не знає, чи є стовідсоткова загроза відкриття нового напрямку наступу РФ у Харківській області, але заява і подальші дії мають свою логіку.

Є припущення, що на одних ділянках імовірність наступальних дій росіян вище, а на інших – нижча. Противник зменшив активність на Куп'янському напрямку і перефокусувався саме на північ. Він так робить постійно: здійснює продавлення нашої оборони спочатку на одному напрямку, потім перекидає сили на інший.

Росіяни збирають угруповання в Грайвороні Білгородської області з прицілом на напрямок адміністративної межі Харківської і Сумської областей на північному заході. Але де конкретно можуть піти у наступ росіяни, наразі складно сказати.

Існують три можливих сценарії: наступ росіян у напрямку міста Сум, відкриття вже третього наступального напрямку в Харківській області, та підтримка військової операції на півночі Харківщини. Можливо, що вони збиратимуться на Сумщині та Харківщині, але у підсумку передумають і підуть за іншим напрямком. Наприклад, намагатимуться просунутися в Чернігівській області. Такий сценарій враховуються теж.

Планування та здійснення евакуації в Золочівській громаді – правильник крок. Золочів знаходиться за 40 кілометрів від Харкова, тому краще провести евакуацію раніше, ніж потім це робити в авральному і аварійному порядку. Такі заходи потрібні, щоб поліцейські і військові могли робити те, що потрібно. На жаль, хоча це звучить цинічно, цивільні заважають проводити військові заходи, тому їх треба евакуювати.

Рекомендуємо:

Друга фаза наступу: у США розкрили плани РФ у Харківській області

Плани Росії відзначив і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який сказав, що противник нарощує свої війська на Харківському напрямку. Росіяни концентрують війська у трьох регіонах: Білгородщині, Брянщині та Курщині. Проте наразі не можна точно сказати, яка кількість військових там зосереджена. До травневого наступу на півночі Харківської області кількість їхніх військ у трьох вищевказаних російських регіонах складали приблизно 30 тисяч – орієнтовно по 10 тис. на область. Вони виконували низку завдань, серед яких протидія РДК і українським диверсійно-розвідувальним групам. Кількість військ по областях була різною, і зараз вони почали її нарощувати.

Тут також доречно буде зазначити, що тижня півтора тому радник мера Маріуполя пан Андрющенко у своєму Telegram-каналі акцентував увагу на дивному переміщенні росіян на півдні. Якщо раніше війська прямували маршрутом Ростов-Таганрог-Бердянськ, то зараз вони рухаються у діаметрально протилежному напрямку. І є певне припущення, що військова техніка повертається на територію РФ з метою її подальшого перекидання на північний напрямок. У деяких відкритих джерелах публікуються фотографії переміщення військової техніки на північ України. Фіксувалося лише перевезення 10 танків, але можливо, що це лише одна зі складових частин.

Я думаю, що противник вирішив частково прибрати свої сили із Запорозької області. Він керується наступною логікою: на Запоріжжі 3-4 лінії укріплення, а в українців немає сил їх пробити. Тому можна послабити оборону та перекинути, наприклад 20% відсотків військовослужбовців та п'яту частині військової техніки на північ. Якщо ЗСУ перейдуть в атаку, мовляв, можна буде за 48 годин ці війська повернути назад та чинити спротив.

Загалом мета противника на фронті – продавлювати українську оборону і змушувати штаб постійно перекидати резерви з одних ділянок на інші, виснажувати війська, щоб утворювалися проломи, та не було змоги вчасно їх закривати.

І, на жаль, тактика продавлення і повзучого наступу з просуванням на 100-200 метрів дає результати. Це класичний підхід, коли чиниться максимально можливий тиск на невеличку ділянку фронту. Противник розраховує на те, що йому буде достатньо 300-400 вояк на ділянці фронту, щоб продавити оборону, а потім запустити за собою регулярні російські війська, які повинні закріпити це просування. Так само вони діяли і тоді, коли на полі бою були вагнерівці. Тактика росіян полягає саме у тому, щоб пробивати нашу оборону і змушувати ЗСУ відступати.

Також відзначу і серйозну роль російської військової авіації. Росіяни використовують кореговані авіабомби, які нищать наші найбільш підготовлені позиції, створюють проломи, до яких потім і входять.

Це гра на виснаження та обезсилення. На жаль, поки що у росіян є спроможності робити такі дії. Потенціал зменшується, але у порівнянні з нами, він у росіян ще все-таки є.

Іван Ступак, військовий експерт, колишній працівник Служби безпеки України, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред