З приводу зустрічі Ердогана і Путіна в Сочі.
По-перше, жодних угод там не повинно було бути підписано. Я не розумію, звідки такі очікування. З цієї причини, оцінювати зустріч як "провальну" для когось із них невірно.
По-друге, Ердоган в даній історії грав роль посередника, а не суб'єкта переговорів про зернову угоду. Рішення про ослаблення санкцій проти РФ в якості компромісу щодо відновлення зернового договору повинні приймати не в Туреччині або ООН, а в ЄС і США, і саме з ними розмовляє Путін через Анкару.
По-третє, у Ердогана очевидно воліють той варіант зернової угоди, який був. Судячи з його слів, Туреччина виступає або за повернення до статусу-кво, або за розширення угоди за рахунок учасників і номенклатури товарів. Але для цього потрібен компроміс, і Ердоган тут грав роль месенджера, пропонуючи альтернативи, погоджуючи їх то з Москвою, то з Вашингтоном/Брюсселем. Створення коридорів без РФ Туреччина не підтримує, і Ердоган про це чітко заявив.
В цілому, питання зернової угоди може бути базово вирішене одним з трьох способів:
1) Силовий тиск на Росію. Створення їм прямої військової загрози для їх портової інфраструктури в Чорному морі, що змусить їх повернутися до угоди, щоб не підривати власну торгівлю. Але для такого тиску поки немає ресурсів, а Туреччина не бажає втягуватися у війну з РФ на морі.
2) Компромісна угода. Але це означає, що сторони повинні піти на поступки.
3) Створення альтернативних коридорів без РФ. Але тут проблема в гарантіях безпеки таких коридорів і в тому, хто їх забезпечить. В України немає таких ресурсів на даний момент, а Туреччина не готова брати на себе таку відповідальність + не факт, що це переконає міжнародних страховиків.
Судячи з зустрічі в Сочі, пріоритетним залишається другий сценарій - переговори з можливим виходом на компроміс. Принаймні, Туреччина виступає саме за такий варіант, паралельно опрацьовуючи додаткові альтернативи, типу імпорту зерна на переробку і експорт борошна в Африку на гроші Катару.
Хто такий Ілля Куса
Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього".
За освітою Ілля - аналітик-міжнародник. Навчався в Інституті міжнародних відносин у Києві за спеціальністю "Міжнародна інформація". У нього є досвід роботи журналістом: редактором міжнародних новин і кореспондентом, а також якийсь час він працював перекладачем. На посаді аналітика співпрацював з низкою громадських організацій в Україні, на його рахунку чимало публікацій у різних виданнях на тему міжнародної політики, насамперед на тему Близького Сходу.
Володіє англійською та арабською мовами.
Дослідницькі інтереси: геополітика, міжнародна безпека, боротьба з тероризмом, Близький Схід, зовнішня політика.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
