У кого першого здадуть нерви

Чим вища для Путіна ціна, тим менш імовірно, що він її платитиме.

Володимир Путін
Путін прекрасно знає, де у багатьох європейців слабкі місця / Фото Reuters

Росія нагнітає на відмінненько. А ще краще нагнітають західні ЗМІ, через яких одні політики тиснуть на інших, примушуючи до все більш і більш жорсткої позиції щодо Росії.

Путін прекрасно знає, де у багатьох європейців слабкі місця. Особливо у частини німецької еліти. У грошах в одних, і страху великої війни в інших. У німців ще в почутті провини за Другу світову (яке ще живе), яка чомусь переважно поширюється на Росію, а не на інших жертв цієї війни. На українців, наприклад. Але тут треба віддати належне російській пропаганді і російським грошам, вони прекрасно попрацювали на це почуття провини. На відміну від нас.

Американці і британці прекрасно знають про слабкі місця у Путіна. Наприклад, це його оточення і російська економіка, яка не дуже здорова. І для яких довгостроково важливо зберегти приплив бабла від ресурсів в Росію, бо без стабільної маржі підтримувати життєздатність режиму неможливо.

Китайці знають, що Росія, яка побила горщики із Заходом остаточно і безповоротно, яка отримала ембарго й ізоляцію - нескінченне джерело дешевого чого завгодно. Американці теж це знають і їм перетворення Росії в чистий сировинний придаток Китаю взагалі жодного разу не вигідно. Тому бажання уникнути тотальної ізоляції Росії від ринків цілком логічне.

Путін теж знає, що перетворення Росії в сировинний придаток Китаю не вигідне йому і його оточенню, бо коли у тебе один покупець, він тобі ціну й диктує. Менша ціна - менше грошей - менша маржа. А за економічною окупацією рано чи пізно може наступити політична. А раптом Путін і його команда припинять влаштовувати китайських товаришів?

Ось приблизно так, дуже грубо і дуже спрощено, виглядає ця мексиканська дуель. В якій немає місця ілюзіям і мріям.

Загалом, усі все про всіх знають і суть цієї мексиканської дуелі в тому, у кого першого здадуть нерви. Оскільки пацани всі дорослі, нерви швидше за все не здадуть і люди домовляться на півтонах. У Путіна зараз, як він вважає, є вікно можливостей для посилення позицій. Енергетична криза в Європі. Перезмінка в Німеччині. Бажання Байдена здобути якісь дипломатичні перемоги. Загострення між США і Китаєм. Приступ великодержавства (удаваний або реальний) у Сі Цзіньпіня.

читайте такожРосія неминуче розвалиться, або Чому мріям про відновлення Російської імперії не судилося збутисяЩо від цього нам?

Нам поки треба робити рівно одне - готуватися до гіршого, сподіваючись на краще. Й отримувати головний урок. Не хочеш бути переговорною позицією - озброюйся і будуй економіку. А не пишайся "рекордними" 200 мільярдами ВВП, тим, що за середньою зарплатою ми наздоганяємо Росію або рекордним експортом зерна. Це смішно для такої країни як Україна.

А поки ми більше розраховуємо на сприятливу кон'юнктуру, а не на власну суб'єктність. Бо компонентів суб'єктності у нас як не було, так і в більшій своїй частині немає. Крім армії. Дякуємо їй, що вона у нас є.

"Юра, ти не сказав, чи буде ескалація?"

Зараз скоріше ні, ніж так.

А чи буде вона потім?

Залежить тільки від пунктів вище. Від нашої готовності її відбити.

Чим вища для Путіна ціна, тим менш імовірно, що він її платитиме.

Занадто кремлівській камарильї дорога їх влада і внутрішня стабільність.

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти