Днями на Заході прозвучали одразу дві антиукраїнські заяви. Зокрема, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, відомий своїми проросійськими поглядами, заявив про те, що війна може тривати до 2030 року і допустив, що Україна може втратити третину або половину своєї території.
Також територіальні претензії до України висловив екс-міністр закордонних справ Румунії Андрей Марга, який назвав кордони України "неприродніми" і заявив про потребу поділити частину території України між Росією, Румунією, Угорщиною та Польщею.
Насправді, ці дві заяви дуже різні і їх потрібно розділяти. У випадку з Румунією, ми маємо вихлоп з комуністичного минулого, який був дуже швидко засуджений нинішньою владою румунської держави. Цей колишній міністр робив свою кар’єру ще за часів Чаушеску. Він був одним із донощиків Секурітате (таємна поліція в Соціалістичній Республіці Румунії в 1948-1989 роках. - Главред) і за його доносами страчували людей (хоч він і намагався оскаржити інформацію про це у судах). Тобто це відрижка комунізму і погано лише те, що серед румунського населення не виникає повної обструкції до привидів минулого.
У випадку з Орбаном ситуація діаметрально протилежна, бо це позиція державної влади, яка має тотальну підтримку населення. Загалом в Угорщині відбувся певний злам, який є досить небезпечним для Європейського союзу та НАТО, якщо вони не вирішать для себе питання Угорщини.
Влада Орбана до недавнього часу використовувала російську тему як меркантильно вигідну для себе. Тобто Орбан був дорогою валютною проституткою, а тепер став дешевою вокзальною шльондрою. Чи це в нього вікове, чи це з часом розвинувся синдром тоталітарної неадекватності, але в Орбана з’явилося уявлення про те, що він може будувати у себе режим на кшталт російського і ніколи не покине своєї посади. Тобто він не збирається допускати трансферу влади, що саме по собі вже звучить антиєвропейськи.
І якщо раніше заяви Орбана були спекуляціями заради того, щоб сподобатися Путіну і витягнути з нього дешевші уранові стволи для атомних електростанцій, нафту та газ зі знижкою, то сьогодні ситуація погіршилася. Бо сьогодні Орбан говорить це не для того, щоб сподобатися Росії, а тому, що йому самому це подобається. Тобто він уже уявив себе вічним диктатором своєї країни — таким собі Кім Чен Ином, Путіним чи Лукашенком.
Що ж стосується історій про те, що Україна втратить третину територій і ця війна буде до 2030 року, а також про те, що Європейський союз розвалиться за 10 років, то це лише відображення того факту, що Орбан спілкується з Путіним і російський диктатор щось вкладає йому в голову. Хоча насправді Орбан не посилається на жодні дані про тривалість війни в Україні чи про можливості втрати території. Та й про які втрати можна території можна говорити, якщо українська армія з кожним місяцем зміцнюється, а російська навпаки слабне?!
Тож це навіть не повторення путінської пропаганди (бо там почали говорити вже гнучкіші речі), а певне продовження якихось розмов Орбана з Путіним, який живе в окремій реальності. Це вже психіатрія тоталітарних суспільств, і згадки про Україну у даному випадку абсолютно вторинні. Основне в них - антиєвропейська риторика і зациклення на тому, що Угорщина перетворюється на ще одну ра**истсько-фашистську державу, в якій має бути вождь. Зверну увагу і на те, що паралельно з цим два тижні тому у парламенті Угорщини демонстративно відкрили бюст фашистського диктатора Хорті. Тож усі ці речі — знакові і те, що відбувається в голові Орбана, точно відповідає вищезгаданим обставинам.
Втім, євроскептичні настрої постійно розвиваються в усій Європі. В основному, за російські гроші, але ми бачимо, що і без них вони регулярно отримують певне підживлення. Після неймовірно високого як для Італії рівня прем’єр-міністра Драгі там знову проявляється посилення популістських партій. Те саме і в Болгарії, де відбувається серйозний відкат від попередніх позицій, також ми маємо дрібний реванш євроскептиків у Словаччині.
Але водночас є й інші приклади - зокрема, авторитарні тенденції, які не мають нічого спільного з Росією. Наприклад, у Польщі. І хоча раніше Дуда і Орбан були близькими союзниками і разом протистояли Брюсселю, відстоюючи скорочення певних демократичних прав і свобод, навіть тоді, коли Орбан поплив за Москвою, а Дуда не міг цього сприйняти, позиція останнього щодо європейських директив не змінилася. Аналогічні тенденції де-не-де проявляються і у Євросоюзі. Але якщо вони діятимуть так само, як у Польщі, це не нестиме жодної загрози ані для самих поляків, ані для усього Європейського союзу.
Угорщина - невелика країна і як окрема одиниця вона не зможе сильно зашкодити. Адже якщо постане питання про призупинення членства Угорщини у Євросоюзі і НАТО, на чому звикли паразитувати угорці, буде цікаво побачити, яким чином на це реагуватимуть самі угорці, для яких це, вочевидь, стане шоком.
Проблема в іншому — як із цієї ситуації виходитимуть Євросоюз та НАТО, де не передбачено механізму виключення країни зі складу цих організацій. Тобто їм доведеться або створити неприйнятні умови для Угорщини, аби та сама оголосила про вихід з Євросоюзу, або ж створювати ізоляцію для неї у цих двох структурах за допомогою документів. Бо інакше вже за рік чи два Угорщина почне руйнувати Євросоюз зсередини, блокуючи не просто антиросійські, а будь-які життєво важливі рішення ЄС та НАТО.
Тарас Чорновіл, політичний аналітик, колишній народний депутат України, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
