Відхід з Лисичанська і логіка війни

Від ранку читаю стогони з приводу того, що ЗСУ вийшли з Лисичанська. Так слава Богу, що вийшли. Ці герої диванного фронту вважають, що краще б наших солдатів оточили, щоб ці Клаузевіци і Манштейни диванних операцій насолоджувалися новинами про те, як орди російської армії розбиваються об неприступний вал оборони Лисичанська. Однак реальність інша.

Війна - це боротьба соціальних організацій, які спираються на ресурси. У цій боротьбі армія є ключовим інструментом, а економіка базою, яка дає ресурси. Якщо армія буде розбита, то Україна може втратити взагалі все. Тому армія сьогодні є більш високою цінністю, ніж Лисичанськ чи Сєвєродонецьк. Їх ми зможемо потім відбити, зберігши армію, значить, зберігши державу. Нагадаю, що СРСР відступав до листопада 1942 року. Тобто 1,5 роки з початку війни, а потім ще 8 місяців витратив на корінний перелом, який настав під час битви на Курській дузі, а потім знадобився ще рік, щоб вигнати Рейх за межі України.

читайте такожГодина пробила: хто здобуде перемогу у війні в УкраїніУ нас же секта любителів вундерфалі (дива-зброї) думає, що якщо Україна отримала кілька десятків сучасних гаубиць, кілька десятків сучасних САУ і тисячі Джейвелінів і NLAW, то перемога очевидна. Ця вічна наша віра в магічне пригнічує.

Зараз Україна ще не пройшла через свій Сталінград, не кажучи про битву на Курській дузі. Росія має величезні економічні ресурси, які в рази перевершують українські. У неї величезні запаси старої техніки. Залужний сказав, що за добу вони вистрілюють 45 тис снарядів! Ешелони! Вони валять по наших позиціях ешелони боєприпасів і не паряться. І поки Україна не насичена західною зброєю, своєю зброєю, яку ми ЗОБОВ'ЯЗАНІ почати виробляти, то наша армія буде маневрувати. Поки наша економіка не відповідає на запити війни - то перемоги не буде. Тому що Путін робить ставку на те, що взимку нас доб'є фіскальна криза і розвал інфраструктури. Це все взаємопов'язані речі.

Тому Генштаб прийняв абсолютно правильне рішення, яке підтримує і Зеленський. Ми не зможемо виграти війну, якщо будемо безглуздо спалювати в її горнилі людські ресурси. Техніку ми отримаємо, людей навчимо, а ось мотивованих людей не повернути. Їх треба берегти.

читайте такожЯдерні погрози Путіна: чи перетвориться Третя світова війна на першу ядернуНагадаю, що СРСР який в 1941 році не маневрував, раз по раз втрачав в котлах сотні тисяч людей, поки не втратив всю свою кадрову армію. Всю! Кілька мільйонів людей! Україна не може воювати, як СРСР.

Нарешті, поки на Донбасі ЗСУ жорстко б'ються за кожен клапоть землі, маючи перед собою дві третини сухопутної армії РФ, на інших ділянках фронту наші війська контратакують і наступають. На півдні наприклад, де йдуть бої біля Херсона або вичавлювання росіян з острова Зміїний, де перманентні удари ЗСУ унеможливили знаходження там гарнізону. Як наслідок, загроза морського десанту в Одесу і Бессарабію сьогодні зняті з порядку денного.

Коротше кажучи, на все потрібно дивитися в комплексі і діяти потрібно, виходячи з цього розуміння.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред