Україна входить у найважчу енергетичну зиму

Ручне управління замість енергетичної політики: чому надзвичайний стан вже нічого не врятує

Україна входить у найважчу енергетичну зиму не через відсутність рішень — а через відсутність відповідальних управлінців. У нинішній моделі влади ключові посади отримують не ті, хто здатен вирішувати складні технічні та кризові задачі, а ті, хто є "своїми", лояльними та зручними. Саме тому сьогодні навіть надзвичайний стан в енергетиці не змінить суті проблеми — бо він означає не системні дії, а ручне управління тими ж самими людьми.

ЧС не лікує хворобу — воно лише фіксує параліч системи

Надзвичайний стан — це коли вся система працює в режимі екстреного ручного керування. Але якщо ця система роками була вибудувана на схемах, некомпетентності та політичній лояльності — то в умовах ЧС вона стає ще небезпечнішою.

Коли у Сумах світло відключають на 16–18 годин, а в Харкові — ні, хоча це обидва прифронтові міста, це не про дефіцит. Це — про рішення в ручному режимі. Про те, що комусь можна, а комусь — ні. Про те, що енергетика в Україні давно перестала бути технічною галуззю і стала політично-фінансовим інструментом.

Критична інфраструктура — як інструмент шантажу і заробітку

Списки об’єктів критичної інфраструктури формуються не за технічними критеріями, а в ручному режимі обласними військовими адміністраціями. Саме вони:

• викидали зі списків лікарні,
• водоканали,
• теплоенерго,
• Нацполіцію,
• але при цьому жодним чином не обмежували електроспоживання:
• бізнес-центрів,
• торгових центрів,
• рекламних екранів і підсвіток.

Чому? Бо там — гроші. Бо саме там прокручуються схеми з імпортною електроенергією, на яких хтось заробляє мільйони, поки лікарні сидять на генераторах, а міста — без води і тепла.

Це і є справжній зміст "ручного управління" — коли рішення ухвалюються не в інтересах країни, а в інтересах конкретних фінансових груп.

ЧС сьогодні — це лише спроба дотягнути до весни

Влада зараз намагається не врятувати енергетику, а якось протягнути до березня:

• коли стане тепліше,
• коли з’явиться сонячна генерація,
• коли знизиться споживання.

Це не стратегія. Це — виживання на політичному інстинкті. Усі ці проблеми накопичувались роками: від деградації генерації до проваленої підготовки до війни. І тепер ЧС — це просто спосіб приховати, що система вже розвалена.

Рекомендуємо:

Якими будуть відключення світла під час надзвичайного стану в енергетиці: що чекає Україну

Надзвичайний стан треба було вводити рік тому

Я говорив про необхідність введення надзвичайного стану в енергетиці ще минулого року. Тоді це мало сенс:

• можна було скасувати псевдоринок,
• централізувати ресурси,
• відключити схеми,
• жорстко пріоритизувати споживачів.

Сьогодні ж це виглядає так, ніби влада намагається лікувати реанімацією хронічну гангрену.

Як кажуть: пізно пити "Боржомі", коли нирка вже відвалилася.

Надзвичайний стан без очищення управління — це не порятунок. Це лише узаконений хаос, у якому хтось знову заробить, а країна заплатить темрявою, холодом і зруйнованою довірою.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред