Сам факт переговорів в Парижі говорить про те, що напередодні відбулися переговори в рамках того ж нормандського формату, але фрагментарно - спочатку Франція і Німеччина говорили з Україною, потім з Росією і в рамках цих переговорів, очевидно, була досягнута якась домовленість, яка і дозволила розблокувати процес. Тому що весь 2021 рік пройшов під прапором того, що нормандський формат фактично нівельований - всі процеси йшли або в ТКГ, або ж у двосторонні російсько-американські консультації (Козак-Нуланд та інші).
Причиною для розблокування могло послужити відкликання так званого закону про перехідний період. Формально він був відкликаний на вимогу Венеціанської комісії, але де-факто він викликав злість РФ, оскільки визначав рамки, які дозволяли Україні обійти гострі кути Мінська - виставляв критерії деокупації, з яких процесів починається період реінтеграції окупованих Російською Федерацією територій. Природно, багато в чому це суперечить "Мінську", де порушена логіка процесів, згідно з яким не може бути політичної реінтеграції до досягнення вимог безпеки.
Зустріч була дуже довгою, практично 8 годин, і по виходу ми побачили Дмитра Козака в зовсім іншому амплуа. Тому що коли справа стосується вимог РФ до інших держав, раніше можна було сказати, що це абсолютний технократ - складний і вимогливий переговірник, який постійно апелює до "букви", вимагає підписів і т.д. Після переговорів з його боку було багато емоцій і був налаштований благодушно, що абсолютно йому не властиво.
Але якщо відкинути весь акторський фасад (хоча це, скоріше, навіть результат роботи команди психологів, яка його дуже серйозно готувала до зустрічі), Козак заявив, що Росія вимагатиме виконання Мінських угод у політичній частині. Тобто він повторив те саме, що і раніше - прямий діалог з НВФ та механізми підштовхування України до нього (додатковий механізм припинення вогню, через формулювання "СЦКК у чинному форматі"). Саме ці механізми безпосередньо промовлялися і, за словами Козака, українська сторона запросила додатковий час у два тижні. Єрмак, у свою чергу, заявив, що мова йде про розблокування нормандського формату і вважає це своїм досягненням, але це - та ж системна системна помилка у "зустрічі заради зустрічі".
Одна справа - радіти тому, що вдалося вийти на формат, де відсутні бойовики і зовсім інше - з чим ми на такий формат виходимо. Тому як останнім часом пропозиції української сторони полягали в так званих десяти кроках (припинення вогню, відкриття КПВВ на лінії розмежування, передача списків полонених, розгляд "формули Штайнмаєра", прямі переговори президентів Зеленського і Путіна), які вже самі по собі містять безліч поступок. Зокрема, в питанні "особливого статусу" Донбасу та імплементації неприйнятних ініціатив. Тому незрозуміло, до якої міри росіяни очікують глибини поступок, адже далі падати нікуди.
Тому зараз потрібно менше звертати уваги на білий шум і заяви перших осіб, тому як ми побачили, що всі розмови про визнання РФ псевдореспублік було не більше, ніж карта, яка розігрувалася під переговори в російсько-американському форматі між Лавровим і Блінкеном. По суті, акцент залишається на Мінських угодах, в яких би і далі фігурували ОРДЛО, щоб реінтегрувати цю територію назад в Україну на російських умовах, дискредитувати весь політичний вектор і закривати питання Криму.
читайте такожУ Парижі завершилися переговори радників нормандської четвірки: всі подробиціТобто ця ситуація вимагатиме пильної уваги, тим більше, що Росія чинить тиск на Європу енергетичним ресурсом - їй необхідно запустити Північний потік-2 і газовий шантаж триватиме приблизно до весни, внаслідок чого можливе розігрування соціальної карти, із задіянням проросійських сил в Україні, які доречно назвати повноцінними "сплячими" в самому класичному спецслужбістському розумінні. Тому варто тримати порох сухим, а голову - холодною. Люфт для маневру в України ще є і ми повинні ним правильно скористатися.
Однак тепер є і ще одна небезпека, адже нам дали зрозуміти, що в разі недоговороздатності України ми можемо отримати локальну ескалацію і буде розігруватися карта виходу на території, які прописані в "конституції" псевдореспублік, тобто їх поширення на всю Луганську і Донецьку область.
Марія Кучеренко, політичний аналітик, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
