Україні через Байрактари вже немає чого боятися Європу

31 жовтня 2021, 06:27оновлено 1 листопада 2021, 08:06
Дипломати ЄС використовують таку риторику, адже для них загострення на Донбасі перекреслює усі спроби отримати поступки від РФ. Але Україні від неї немає зиску.
Байрактар, Bayraktar, беспилотник, БПЛА
Україна застосувала турецький безпілотник Bayraktar на Донбасі/ Reuters

Після того, як Україна застосувала проти російських бойовиків на Донбасі безпілотник Bayraktar для захисту своїх позицій, Франція та Німеччина висловили стурбованість і заявили про порушення Україною домовленостей про припинення вогню.

Перш за все, Росія останніми днями навмисно підштовхувала Україну до подій, пов’язаних із досягненням вигідних їм переговорних позицій у межах ТКГ, їй також було важливо вплинути на українських та європейських переговорників і обстрілами показати, що ситуація виходить з-під контролю, динаміка загострюється і Україна нібито може бути непрогнозованою та небезпечною для балансу сил. Але натомість Росія створила основну проблему - фактично захопила у заручники місію ОБСЄ, чим перекреслила усі зусилля по представленню Києва як недоговороздатного партнера. Бо неадекватною тут виявилася саме РФ, яка руками бойовиків захопила у заручники представників організації, яка має усі можливі дозволи і мандати. Натомість Україна продемонструвала, що може відповісти на будь-яке загострення ситуації, і тому застосувала наднову зброю, проти якої у російських військ поки що немає антидоту.

Саме тому, по-перше, чекати після цих заяв якихось наслідків Україні не варто, бо усі можливі наслідки ми уже отримали. Час занепокоєності минув - Україна вже пройшла усі можливі дедлайни по виробленню нової моделі поведінки ЄС стосовно Росії. Нічого нового ми від Європи не чуємо - лише запевнення, коли треба гарантії. Тож немає ніякого сенсу зважати на подібні занепокоєння - варто лише пояснювати позицію і далі так само, як діяли у цьому випадку.

відео дня

По-друге, ми бачимо готовність Європейського Союзу до проактивної політики. У їх інтересах - збереження санкційної політики, тому, як на мене, Україні навпаки треба якомога частіше застосовувати безпілотники для подавлення джерела можливих нападів або обстрілів з боку російських окупаційних військ по українським позиціям.

Очевидно, що і у Меркель "під дембель", і у Макрона перед президентськими виборами, коли у нього немає зовнішньополітичних здобутків, були зацікавлені у тому, щоб провести "прощальне" засідання "Норманді" із якимось сухим залишком, який вони могли б показати своїм виборцям.

Але насправді жодних підстав для проведення цієї зустрічі наразі немає. Більше того, Україні не варто вплутуватися у цю історію, бо від нас вимагають нових зобов’язань у той час як Росія досі не виконала своє домашнє завдання. У тому числі, щодо припинення обстрілів, адже з 2019 року ми не мали жодного без обстрілів.

Тому будь-які нові зобов’язання, спроби Банкової піти на якісь поступки тільки задля того, щоб провести "Норманді" (бо така небезпека наразі є) будуть мати у підсумку лише нові зобов’язання, які Україна накопичуватиме, як сніжний ком.

читайте такожУ Росії здали нерви: як Москва вручила Україні серйозні козиріЯ можу зрозуміти дипломатів європейських країн, які використовують примирливу риторику, адже для них загострення (у тому числі - силове) на Донбасі перекреслює усі спроби отримати поступки від Росії і показати успішність своїх миротворчих зусиль у рамках Нормандського формату, однак для України це не має ніякої доданої вартості.

Саме тому ми вимушені фіксувати кризу переговорного процесу, недієздатність "Мінських угод" і говорити про те, що для того, щоб не відбулось розморозки конфлікту усі сторони-учасники мають переглянути домовленості та перейти до більш ефективного, можливо, рамочного документу, де Росія чітко бере на себе відповідні зобов’язання. Якщо цього не станеться, Україна знаходитиметься у ситуації постійних викликів і дестабілізації ситуації у цілому - ця загроза зберігатиметься на довгий період часу і ніякі запевнення ЄС не матимуть практичних наслідків для сторін конфлікту.

Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, спеціально для Главреда

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти