Український імпічмент Трампа: як Києву не потрапити під гарячу руку

Президент США Дональд Трамп у соцмережі Truth Social опублікував допис, у якому заявив про необхідність розслідувати свій імпічмент, пов’язаний із звинуваченнями у тиску на президента України Володимира Зеленського у 2019 році.

Така заява Трампа – це, скоріше, його розбірки з його американськими опонентами — саме так він це і подає. У нього накопичилося багато ворогів за роки політичної діяльності, зокрема під час першої каденції та періоду між двома президентськими термінами.

Оточення Трампа зараз явно почало кампанію щодо покарання ворогів. Серед них — колишній радник Джон Болтон, колишній очільник ФБР Джеймс Комі та інші. Його остання заява — ще один крок у цьому напрямку. Він хоче помститися тим, хто намагався притягнути його до відповідальності під час процесу імпічменту, адже Трамп — людина злопам’ятна.

Для України прямих наслідків від цієї ситуації не буде, оскільки українська тема тоді була лише приводом для звинувачень проти Трампа. Його звинувачували в тому, що він тиснув на Київ, намагаючись отримати компромат на Гантера Байдена, який на той час працював в Україні. Американські демократи сприйняли це як перевищення повноважень президента, що й стало підставою для імпічменту.

Однак у вересні минулого року, під час візиту Зеленського до США, той зустрічався і з Байденом, і з Трампом. І тоді чинний президент США особисто подякував українському президенту за те, що він не дав свідчень проти нього під час імпічменту.

Втім, незважаючи на це, потенційні ризики все-таки залишаються. Зокрема, Україну можуть спробувати втягнути у внутрішньоамериканську боротьбу. Наприклад, можуть тиснути на Зеленського, вимагаючи свідчень, що демократи начебто тиснули на Київ, щоб отримати компромат проти Трампа. Ми цього тоді не зробили, але тепер Трамп може вимагати підтвердження, що на Україну дійсно чинився тиск з боку демократів.

Рекомендуємо:

Трамп назвав "український імпічмент" великим обманом і вимагає розслідування

Для нас важливо уникнути втягування у внутрішньополітичну боротьбу в США, але Трамп може знову піднімати цю тему. Я не виключаю, що вона вже могла порушуватися — адже було дві телефонні розмови поспіль між президентами США та України. Це безпрецедентна ситуація: два дні підряд відбулися контакти на найвищому рівні, чого раніше ніколи не було.

Це у багатьох викликало здивування, хоча нині є чимало актуальних тем для обговорення: постачання зброї, візит української делегації до США цього тижня, питання енергетики, системи ППО, а також відновлення переговорів про завершення війни. Втім, не можна виключати, що Трамп міг підняти питання того самого "українського імпічменту", як він його назвав, адже він опублікував свій допис у день розмови із Зеленським. Це не обов’язково пов’язано, але збіг виглядає показовим. Зеленський про це прямо не говорив, однак тема залишається дуже делікатною.

Тому не можна виключати, що Трамп може певною мірою чинити тиск на українського президента. Це потенційний ризик. Прямих негативних наслідків наразі немає, але загроза втягування України у внутрішні американські "розбірки" — цілком реальна.

Ми не можемо стати на бік ані демократів, ані республіканців, Трампа чи його опонентів. Як і раніше, Україна має дотримуватися нейтральної позиції. Але ми бачимо, що Трамп — дуже чутлива людина. Якщо він сприйме, що Україна не хоче йому допомогти, це може створити додаткові ризики, особливо в контексті переговорного процесу з Росією. Сама по собі ця тема для нас проблемна, і нам варто максимально дистанціюватися від неї.Звісно, Трамп теоретично, може використати проти нас тему постачань зброї, але наразі йдеться не про безоплатну допомогу, а про продаж цієї зброї, на чому Трамп неодноразово наголошував. Тому я не думаю, що він створюватиме тиск у цьому питанні чи блокуватиме постачання.

Щодо так званої теми "Томагавків" — це не про допомогу Україні, а радше про тиск на Росію. А от питання далекобійної зброї залишається відкритим — її можуть надати, а можуть і ні. Тобто головна проблема полягає не у зброї, а в тому, як Трамп усе сприйме емоційно. Зараз він налаштований позитивно і щодо України, і щодо Зеленського — ми це бачимо. Але ситуація може змінитися. Якщо його ставлення стане критичним або він відчує розчарування, тоді можуть з’явитися ризики: затримки з постачанням озброєння чи навіть посилення його симпатій до Путіна.

Просто дистанціюватися від цієї теми ми теж не можемо — потрібно знайти правильну тональність і форму комунікації. Трампу не можна сказати відверте "ні", але не можна і погодитися, адже обидва варіанти несуть ризики. Необхідно пройти між "Сциллою і Харибдою" — уникнути прямої відповіді, але водночас продемонструвати доброзичливість.

Наприклад, Україна може офіційно підтвердити лише факт звернення американської сторони по інформацію під час імпічменту, але наголосити, що тиску не було. Тобто визнати сам факт звернення, але не підтверджувати звинувачення. Саме така гнучка позиція дозволить уникнути нових ризиків у відносинах зі США.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента",спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред