Ультиматум США від України або Як зробити Трампа своїм головним союзником

19 травня 2024, 08:00
3093
Україні потрібно влаштувати хаос у Росії, і тоді ніхто не ризикне нав'язати нам сумнівні "мирні" домовленості.
Трамп, Україна
Україні потрібно діяти з позиції сили, і тоді Трамп може стати тією людиною, яка надасть потрібну допомогу / Колаж: Главред, фото: ua.depositphotos.com, скріншот YouTube

Організація America First Policy Institute опублікувала можливу стратегію Дональда Трампа щодо України на посаді президента. У ній ідеться про те, що мирний план міг би включати військову допомогу Україні в обмін на згоду вести перемовини із Росією, пропозицію Києву погодитися на повернення окупованих територій лише після падіння режиму Путіна, пункт про те, що вступ до НАТО потрібно відкласти, та інші моменти. Цей план, як і будь-які інші, які зараз зливаються в публічну площину, я б серйозно не розглядав. На той час, коли ухвалюватимуться будь-які рішення, ситуація ще серйозно зміниться.

Я не вважаю себе прихильником або противником Трампа, але тут потрібно зауважити, що про нього часто публікують різні фейки. Так відбувається через те, що Україна нерідко потрапляє у рамки дискурсу, який задає Демократична партія. У нас працює безліч грантових організацій, пов'язаних із демократами, причому демократами вкрай лівих поглядів. Демпартія вигадує різні страшилки про Трампа, і вони поширюються і в Україні.

Не думаю, що союзники могли б нам запропонувати такий сценарій, і поясню чому. Трамп постійно говорить про те, як він домовиться з Путіним. Але при цьому Трамп ніколи не пояснює, що робитиме, якщо Путін піде у відмову. Росія ж сама демонструє свою неготовність до будь-яких перемовин. І якщо Трампу і Путіну домовитися не вдасться, США можуть відкрити гаманець і виділити Україні таку суму, від якої Путіну стане сумно взагалі. Це можливо, особливо на тлі того, що республіканці завжди вимагали від Байдена більшої допомоги Україні, а сам Трамп, коли був президентом, зняв ембарго на постачання Києву летальної зброї.

відео дня

Позиція Трампа щодо України вже змінюється з багатьох причин. Візити британців до США, дослідження, які показують, що американці вважають своїми ключовими союзниками британців, ізраїльтян і українців та інші моменти впливають і на його погляди. Багато республіканців розуміють, що війна в Україні - це частина війни проти Китаю: якщо Штати не хочуть отримати війну в Тайвані, їм потрібно дати по носу Росії та Китаю. Щоб Москва і Пекін заповзли в нори і відчули біль.

Теоретично реалізація так званого плану Трампа можлива, оскільки політика США, глибинної держави, орієнтована на власні інтереси в плані домовленостей із Росією. Так було завжди і надалі буде. І, звісно, Україну це не влаштовує. Тому наше завдання - концентруватися на виробництві власних озброєнь, переносити війну на територію Росії, а також знищувати її нафтогазову та залізничну інфраструктуру, щоб у підсумку добитися хаосу в РФ.

Тут усе залежить від того, як ми поводитимемося. Сценарії, які пишуться на Заході, вона розробляються без нас. Якщо в Росії будуть перебиватися компресори на нафтопроводах і газопроводах, ніхто не ризикне чіпати Україну. Київ сам виставлятиме свої умови.

Наприклад, основними спонсорами Республіканської партії виступають ВПК і нафтогазовий комплекс. Україна могла б натякнути компанії Chevron, яка качає казахську нафту через Росію, що на певному етапі не може гарантувати, що з цією схемою постачань нічого не трапиться. І тоді бізнесмени почнуть розмовляти з політиками вже за іншою лінією, а подібні теоретичні вимоги нам не висуватимуть.

Крім того, ми повинні розуміти, що інтереси України і США можуть не збігатися. Це не добре і не погано. Просто в цій ситуації нам слід нав'язувати свою гру: постійно нарощувати свій військово-промисловий комплекс, щоб не залежати від американських поставок, і постійно завдавати ударів по Росії. Причому в України краще становище, ніж у того ж Ізраїлю, який залежить від США і оточений країнами, які, м'яко кажучи, його ненавидять. У нас, крім американців, є такі активні гравці, як британці та європейці. Можна вибудувати свою позицію так, щоб вимог, схожих на подібні "мирні плани", не було і зовсім.

Україна має поставити США перед вибором: або ви розв'язуєте маленьку проблему у вигляді повернення нам територій у кордонах 1991 року, прийняття в НАТО і списання боргів, або Україна влаштує вам уже велику проблему у вигляді хаосу в Росії. Якщо в Росії не буде можливості експортувати нафту і газ, а залізниця не працюватиме, вам доведеться стабілізувати там ситуацію, бігаючи за ядерною і хімічною зброєю. Простіше зараз підтримати Україну, ніж потім заплатити значно дорожче. До того ж хаос у Росії може призвести до того, що Китай почне поглинати Сибір. І це буде проблема не України, а США, оскільки китайці отримають доступ до стратегічної сировини і посиляться перед майбутньо війною зі Штатами.

Наша позиція буде сильною в тому разі, якщо ми зробимо, як Ізраїль, який 1973 року сказав американцям: або ви вирішуєте нашу маленьку проблему і даєте нам зброю, або ми влаштуємо вам велику проблему у вигляді ядерного бомбардування країн Близького Сходу. Тоді американський президент-республіканець Ніксон вирішив усе за декілька годин без жодної зайвої бюрократії. Протягом 9 годин були підняті літаки Пентагону, щоб поставити зброю Ізраїлю.

І от якщо ми поводитимемося саме так, нам і допомагатимуть. У такому разі ми ще здивуємося, як Трамп раптом виявиться найбільш боєздатною людиною, яка може допомогти Україні.

Загалом, я не виключаю, що Україні можуть пропонувати сценарії завершення війни, які нам не вигідні. Але все, знову-таки, залежить від нашої активності. Американці і західний світ загалом сповідують такий принцип: якщо ти сам собі допомагаєш - тобі допомагають, а якщо не допомагаєш, то і тобі не допомагають. Якщо ми будемо себе пасивно поводити і сподіватися, що хтось вирішить за нас наші проблеми, то ймовірність того, що нам пропонуватимуть такі плани, буде високою.

Нам потрібно розвивати свій військово-промисловий комплекс, обростати зв'язками, будувати спільне виробництво. Ставати привабливою в цьому плані державою. І коли нафтові та ВПК-компанії бачитимуть свою вигоду у співпраці з нами, розмови про невигідні нам мирні плани виглядатимуть смішно. Треба не хвалюватися і пити валідол, а правильно себе поставити. Інвестувати в оборонку, робити ракети і бомбити Росію. І тоді нам допомагатимуть, бо сильним допомагають.

Хто такий Тарас Загородній

Тарас Загородній - політтехнолог і експерт. Понад двадцять років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях в якості політтехнолога, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу в якості експерта.

Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреда

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти