Можна зробити кілька важливих висновків з приводу ситуації в Казахстані.
1. Казахська влада втримала ситуацію, жодного падіння "режиму Назарбаєва-Токаєва" не сталося, і далі ми будемо спостерігати кристалізацію нової квазі-автократичної системи.
2. Захід тупо проігнорував ситуацію і вирішив не втручатися. У них в Казахстані є комерційний інтерес, і дестабілізація була б контрпродуктивною. Тому ніяких заяв про права людини, демократію і цінності закономірно не було. Це зайвий раз підтверджує, що не ціннісно-моральні установки мають визначальний вплив на політику провідних країн світу.
3. Токаєв прибрав Назарбаєва під шумок "газових бунтів", тим самим підводячи риску під політичний транзит, розпочатий в 2019 році самим "елбаси". Саме цей сюжет був визначальним у вчорашніх подіях і буде головним у подальшому розвитку ситуації в Казахстані. З ліквідацією фактичного двовладдя запускається перерозподіл політичного впливу і фінансових потоків.
читайте такожВимагають референдуму: у РФ запропонували під шумок "віджати" Казахстан4. Входження миротворців ОДКБ на прохання Токаєва в коротко- і середньостроковій перспективі посилить Росію в Центральній Азії як гаранта безпеки. А це дасть Москві додаткові аргументи в торгах із Заходом і Китаєм. Втім, якщо РФ почне використовувати місію ОДКБ для тиску на владу Казахстану в питаннях, не пов'язаних з їхнім мандатом (російська мова, культура, демографія, економіка), то в стратегічній перспективі це обернеться проти них вибухом антиросійського націоналізму, який і так зростає в Казахстані.
5. Жодного "відволікання уваги" РФ від України в результаті подій в Казахстані не відбулося. Навпаки: можливості посилитися в результаті заходу військ ОДКБ і підтримки влади зміцнять переговорні позиції РФ по нашому напрямку. Іншими словами, на нас ситуація в Казахстані взагалі ніяк не позначилася, а потенційно може навіть погіршити наші позиції в міру цементування Росією образу "гаранта в області безпеки" і гравця в процесах регіональної стабілізації, про що Путін веде діалог з Байденом.
читайте такожПутін вводить армію В Казахстан. Розбір Романенко і Куси6. Протести в Казахстані - індикатор серйозної "хвороби" багатьох країн пост-ковідного світу. Соціально-економічний, "голодний" характер протестів, їх безсуб'єктність, хаотичність і антисистемність, що переходить в погроми, мародерства, вбивства і "люмпенізовані" бунти мають потенціал спалахнути в багатьох країнах світу, і стають все більш поширеним способом висловити як протест проти системи, так відчайдушне бажання хоча б на день поліпшити умови свого життя. Такі протести найбільш руйнівні, легко маніпульовані. Відсутність чіткої адженди і лідерів спростила уряду завдання зачистити їх силою.
Розбір ситуації в Казахстані від Ілії Куси і Юрія Романенка
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
