У низці міст на заході Білорусі почали масово розсилати повістки чоловікам на військові збори, особливо у Гродненській області, неподалік кордону з Литвою та Польщею. За словами місцеві мешканки у соцмережах повідомили, що на збори відвозять на півтора-два місяці, не залишаючи часу вирішити побутові питання.
Білоруська "влада" й раніше збирала резервістів, обґрунтовуючи це як відповідь на навчання, що проходять у Північноатлантичному альянсі. Проте ми змушені утримувати значні сили на українсько-білоруському кордоні, хоча ця ділянка фронту порівняно спокійна. Водночас час від часу там з’являються російські диверсанти, які проходять підготовку і згодом здійснюють диверсії — мінують підходи або намагаються нападати на українських прикордонників. Тобто провокації там завжди можливі.
Коли росіяни впираються у своїх просуваннях і виснажують наступальний потенціал, а потім намагаються тиснути чисельністю, Мінськ синхронно починає активізуватися на своїй території. Інколи це відбувається безпосередньо біля нашого кордону — саме для того, щоб ми не могли перекинути резерви на інші напрямки. Через це навіть підрозділи, які виводяться на відновлення, змушені залишатися у цьому районі, щоб підтримувати сталу чисельність контингенту.
Тому потенційна загроза вторгнення з боку Білорусі залишається завжди. Білорусь є співучасником агресії проти нашої держави. Якби не білоруська зрада, ми могли б уникнути таких трагедій, як у Маріуполі, адже в росіян було б менше можливостей атакувати Україну з різних напрямків. Втім, наразі немає такої ситуації на фронті, щоб Білорусь вступила у війну повноцінно.
Окремі провокації чи порушення повітряного простору можливі, але повноцінного вступу білоруських військ у війну зараз не буде. Якби росіяни перемагали, й Мінськ хотів долучитися до перемоги — це був би інший сценарій. Нині ж, коли наступальні дії ворога навіть на ключових напрямках захлинулися, а ми контратакуємо, ці кроки здійснюються переважно для того, щоб сковувати наші резерви та підвищувати ставки, зокрема через розсилання повісток резервістам.
Судячи з повідомлень у соцмережах, ця активність відбувається переважно на півночі Білорусі — ближче до кордонів Польщі та Литви. Але прямих ризиків для європейських країн теж наразі немає. Йдеться радше про перевірку на міцність — з’ясування того, як саме реагуватимуть сусідні держави. Можливі, зокрема, порушення повітряного простору. Пам’ятаємо випадок, коли безпілотник із території Білорусі ледь не долетів до Вільнюса, а реакція польської сторони була, м’яко кажучи, не надто ефективною.
Білоруська сторона пояснює свої дії як відповідь на активність країн Північноатлантичного альянсу. Водночас ми розуміємо, що декларовані наміри можуть відрізнятися від реальних. Тож цілком імовірно, що переміщення та дислокація військ відбуватимуться під формальним приводом "реакції на навчання НАТО".
Якщо говорити про можливу загрозу влітку та ймовірність залучення білоруських військ, це можливо лише за умови, що росіяни досягнуть серйозних оперативно-тактичних успіхів на фронті — якщо наша лінія оборони почне руйнуватися і буде втрачено керованість військами. Саме на це розраховує противник, тому нині він менше кидає сили в лобові атаки й більше зосереджується на накопиченні живої сили. Якщо, не дай Боже, ми почнемо зазнавати поразок, тоді такий сценарій можливий. Поки ж російські війська виснажуються, Білорусь навряд чи захоче розділяти поразку у цій війні — лише потенційну перемогу, якщо росіянам щось вдасться.
Дмитро Жмайло, співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці, спеціально для Главреду
Про персону: Дмитро Жмайло
Дмитро Жмайло — український військово-політичний експерт, співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці (УЦБС). Він активно коментує питання національної безпеки, оборонної політики та міжнародних відносин, зокрема в контексті війни Росії проти України. Жмайло є автором численних аналітичних статей та інтерв’ю, де висвітлює актуальні виклики для України та пропонує стратегічні підходи до їх вирішення.
У своїх публікаціях акцентує увагу на необхідності посилення обороноздатності України. Регулярно виступає в українських медіа, де аналізує поточну ситуацію на фронті, оцінює дії противника та надає прогнози щодо розвитку подій.
***
Окрема Президентська бригада ім. гетьмана Богдана Хмельницького боронить Україну на сході, захищає Київщину та небо над столицею. Саме її бійці збивають шахеди та ракети під час повітряних тривог.
До Президентської бригади можна долучитися аби служити серед гідних людей та боротися з ворогом на тій посаді, яка вам до душі. Бригада має ряд бойових та небойових вакансій.
Переходьте на сайт або телефонуйте за номером +380505620222. Рекрутери проконсультують вас та нададуть всю інформацію про службу та вакансії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
