В Берліні вирішили пограти з Києвом в ірраціональність

"З ким поведешся, від того і наберешся".

Європейці, нарешті, навчилися тролити Україну.

Точніше сказати, тролити наш інфантилізм, відсутність раціональності і прагматизму.

А також використовувати "тубільну довірливість" (хоча це європейці навчилися робити ще раніше).

Останні кілька років Україна нічого не зробила в частині створення свого східно-європейського газового хаба як елемента хеджування ризиків у вигляді обхідних газопроводів.

З баранячою завзятістю в Києві вперлися в Північний потік-2, не помічаючи, чомусь, будівництва Турецького потоку, який за своєю суттю, нічим не відрізнявся від свого північного аналога.

читайте такожТранзит газу через Україну на 10 років і гарантії ненападу РФ: США і ФРН досягли угоди по СП-2Ви де-небудь чули про фінансування Нафтогазом лобізму, спрямованого на зупинку Турецького потоку?

Хоча там шанси були набагато вищі, так як в 2014-му Європа вже зупиняла Південний потік, при якому газовим хабом повинна була стати Болгарія, а не Туреччина (довго ще в Софії будуть лунати плач і стогони з цього приводу).

Зрозуміло, що не має значення по дну якого моря йдуть обхідні трубопроводи, суть для нас від цього не змінюється - це втрата нашого транзитного потенціалу.

Але Турецький потік був обміняний на Томос, а Томос був наріжним каменем утримання при владі. Не спрацювало.

Але настільки вражаючі напади середньовічного клерикалізму не могли залишитись без уваги Європи.

І в Берліні вирішили теж пограти з Києвом в ірраціональність.

Головний наш аргумент проти Північного потоку-2 - це не набір раціональних доводів, а якийсь фантазм у вигляді загрози нападу РФ на Україну відразу як тільки буде запущений СП-2.

І Німеччина спритно зачепилася за ці страхи, погодившись на включення в угоду з США пункту про якісь санкції проти Росії, якщо вона нападе.

Обіцяти санкції ввести - це не мішки перевертати, точніше не створювати реальні компенсаторні механізми для України, але ми самі винні, адже це був наш головний аргумент, а не німецький.

Це українські чиновники заявляли, що ключовий ризик СП-2 для України - це загроза нападу РФ, а не фінансові збитки.

А як повинна була вести переговори прагматична країна?

Її позиція була б наступною: напад РФ зажадає від Заходу реакції, яка не може перебувати в залежності від газотранспортних проектів. А сьогодні, давайте обговорювати компенсатори.

Друга пастка для нас, пов'язана з третім енергетичним пакетом, який ми імплементуємо на старій корупційній і монополітичній базі своєї енергетики.

І тут знову пастка.

Після 2024-го року, Газпром отримає можливість бронювати наші транзитні потужності без укладення довгострокового договору на прокачування газу.

Це будуть сезонні заявки на 1-2 млрд. кубів залежно від кон'юнктури ринку в Європі.

Але свої потреби в імпортному газі нам доведеться закривати за рахунок реального реверсу, а не віртуального як зараз.

Тобто купувати хабовий газ у Німеччині чи Нідерландах, качати його від європейських сховищ до своїх західних кордонів і далі на схід через всю країну.

Але як може ГТС одночасно працювати у фізичному аверсі і реверсі, тобто прокачувати епізодичні заявки Газпрому на 1-2 млрд в Європу і одночасно поставляти газ з Європи для внутрішніх потреб?

Відповідь - ніяк.

Це можливо або за умови роботи віртуального кільця по накрутці лічильників аверсу і реверсу у Великих Капушанах на кордоні зі Словаччиною (я назвав його "газовим колайдером"), або потрібно повністю припиняти транзит газу з РФ і розвертати трубу в реверсний режим, як це колись було в прем'єрство Тимошенко ("перша газова війна").

Тобто виникне ситуація, при якій саме Україна змушена буде закрити вентиль на Сході, а Газпром при цьому лише розведе руками: "мовляв, ми раді прокачувати певні обсяги газу через Україну, але українці самі перекрили транзит".

І ніхто не зможе звинуватити РФ в газовому шантажі - ми просто самі змушені будемо зупинити транзит, якщо обсяги прокачування з РФ впадуть нижче обсягів нашого критичного імпорту газу і його реальних параметрів не буде достатньо для фізичного відбору із закриттям оних за допомогою віртуального реверсу.

Я думаю, на урочисте закриття вентилів ГТС на східному кордоні України потрібно буде обов'язково запросити Коболєва, Вітренка, Яценюка, Порошенка, Зеленського, наглядові ради і всіх причетних.

Назвати цю дату Днем незалежності від російського газу.

Несамовито святкувати, порвати пару баянів і сорочку на грудях.

Порошенко ще раз процитує Лермонтова: "Прощай, немита Росія".

Вони заслужили.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред