У чому ключова помилка Байдена і казус Антоніу Гутерріша

25 жовтня 2023, 19:10
916
Багато в світі не помітили ризиків, що виникли у зв'язку з вищенаведеним твердженням президента США, а вони є.
Гуттеріш, Байден
Гуттеріш і Байден / Колаж Главред, фото president.gov.ua

Нещодавно, у своїй концептуальній промові президент США Байден заявив, що світ чекають перезавантаження концептуальних правил і новий порядок, який визначить майбутнє наступних поколінь на найближчі 50 років:

"Я думаю, що у нас є можливість зробити щось, якщо ми досить сміливі і впевнені в собі, щоб об'єднати світ так, як ніколи раніше.

Ми жили в повоєнному періоді протягом 50 років, і все працювало дуже добре, але це видихалося.

відео дня

Потрібен новий-новий світовий порядок в деякому сенсі...

Багато в світі не помітили ризиків, що виникли у зв'язку з вищенаведеним твердженням президента США, а вони є.

Справа в тому, що ультиматум РФ восени 2021 року, висунутий США як гегемону ліберального світу, якраз і передбачав необхідність формування нових глобальних правил.

Тобто, як це прийнято зараз говорити, теза про старіння загальноприйнятих правил і необхідність прийняття нових - це "кремлівські наративи".

Єдина соломинка для таких країн як Україна - це якраз ті самі міжнародні правила, навіть якщо вони і "не працюють".

Тобто дуже легко піддатися емоціям і заявити, що ООН - не працює, загальних правил гри немає і так далі.

Це навіть буде в чомусь відповідати дійсності.

Але подібна позиція не посилить нас, а повністю обнулить нашу правову позицію в світі, позбавивши світової підтримки.

До речі, позиція РФ якраз і полягає в тому, що ООН застаріло, а глобальних правил немає.

Як каже Путін: "Нас змушують виконувати правила, яких ніхто не знає".

Саме тому, коли в Україні звучать тези про "слабкість ООН", старіння світових правових механізмів - це страхітливий за своєю безглуздістю пас Москві.

Тому що відмова від міжнародних правил і критика ООН нічого нам не дасть, крім можливості "виговоритися".

Натомість анулювання міжнародних правил і правове банкрутство ООН дасть РФ практично все.

Якщо немає міжнародних правових норм, то немає і стримуючих механізмів, які зараз все-таки діють, хоча і не так як ми очікуємо.

Таким чином, говорячи про зміну світового порядку, Байден "легітимізує" ультиматум РФ.

Виходить, що США визнають слідом за РФ, що світовий порядок застарів.

Чому Білий дім так різко змінив риторику?

Можливо, тут спрацював фактор Ізраїлю.

У Тель-Авіві різко відреагували на виступ Антоніу Гутерріша, який заявив нещодавно про вину Ізраїлю за лиха Палестини.

В Ізраїлі навіть заявили, що відмовляються видавати візи працівникам ООН: "їх треба провчити" - заявили ізраїльські політики.

Ізраїль вже усвідомив, що на Генасамблеї ООН він не отримає підтримки своїм діям у Секторі Гази.

По суті, в Ізраїлі перефразували відомий вислів Путіна.

Президент РФ кілька років тому заявив: якщо в світі не буде місця Росії, то нам не потрібен такий мир.

Приблизно також зараз позиціоную себе і ізраїльські політики: якщо світовий порядок і міжнародне право не враховує наші інтереси, то нам не потрібно таке міжнародне право і такий світовий порядок.

У цьому контексті, викликає деяку настороженість хвиля ототожнення України з Ізраїлем, яка прокотилася у нас останнім часом.

Я вже багато разів писав про те, чому "Україна - не Ізраїль".

Але в цьому пості зупинюся на правових аспектах.

Права Ізраїлю на свою землю все більше базуються на міфологемах історії та питаннях національної безпеки.

З точки зору міжнародного права - ця країна не має права на Єрусалим. Це право визначається лише сакралізацією історії та міфологізацією політики.

Голанські висоти - окуповані Ізраїлем на підставі виключно питань національної безпеки.

Відносно Палестини, Ізраїль здійснює окупацію, у зв'язку з чим відносно нього було прийнято масу засуджуючих резолюцій ООН, за які голосувала і Україна.

Адже якщо застосувати метод аналогій, то РФ теж сакралізує історію і міфологізує політику, коли право на ті чи інші території визначається не на підставі міжнародного права, а, наприклад, виходячи з "Історії Держави Російської" Карамзіна.

А сухопутний "коридор до Криму" обґрунтовується питаннями безпеки і необхідністю "подачі води" на півострів.

Риторика РФ щодо засуджуючих резолюцій ООН дуже схожа з реакцією Ізраїлю.

Саме тому, Україна не може не підтримувати право палестинців на створення своєї національної держави, так само як і не може виправдовувати окупацію Голанських висот.

Україна приречена голосувати проти створення держави Косово, якщо хоче зберегти міжнародну підтримку в частині деокупації своїх територій.

Я багато пишу про революцію Глобального півдня, який зараз прийшов у рух за зміну системи глобального нееквівалентного обміну.

Глобальний Південь, зрозуміло, підтримає заяви Байдена про перегляд світового порядку і встановлення нових правил гри на найближчі 50 років.

Ось тільки, Глобальний Південь асоціюватиме цей процес не з Байденом і США, а з тим самим ультиматумом РФ у 2021 році.

Тобто говорить Байден, аплодують в Москві, посміхаються в Пекіні.

Чи не Китай як головний учасник Глобального півдня стояв за тим самим ультиматумом РФ у 2021 році, щоб почути від президента США визнання необхідності перегляду глобального порядку у 2023-му?

Ми дізнаємося це вже найближчим часом.

А поки можемо констатувати вкрай слабку диспозицію Байдена на світовій шахівниці напередодні виборного року в США в 2024-му.

Адже Байден став президентом на глобальному порядку і обіцянці того, що США повернеться у світову політику.

Цим Байден відрізнявся від Трампа, схильного до ізоляціонізму і розвитку внутрішньої економіки.

Але в кінці своєї каденції, Байден отримав втечу з Афганістану, війну в Україні, кризу на Близькому Сході і революцію Глобального півдня, коли представники країн, що розвиваються повертаються спиною до виступаючого представника США в залі ООН на засіданні з прав людини.

А це свідчить вже про втрату морального авторитету на тлі конфлікту в Секторі Гази.

У цих умовах, заява про перегляд світових правил прозвучала вкрай несвоєчасно, в тому числі і для України.

Адже ми відразу задаємося питанням: яким буде місце України в цьому новому світовому порядку.

Чи не буде це фінальною частиною "глобальної дефрагментації", про яку я неодноразово писав, коли глобальні правила будуть більш жорстко визначатися, контролюватися і виконуватися, але лише в межах свого глобального кластера.

Умовно кажучи, міжнародні правила для колективного Заходу і міжнародні правила Глобального півдня.

І свій "наглядач" в кожному з кластерів.

І світ як дві глобальні півкулі людської цивілізації.

Хто такий Олексій Кущ?

Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.

Джерело

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти