На тлі затяжної війни в Європі дедалі чіткіше простежується тенденція до перегляду гуманітарних зобов’язань щодо українських біженців. Останні законодавчі ініціативи Данії, що обмежують надання прихистку мешканцям умовно "безпечних" регіонів, піднімають критичне питання дискримінації та нормалізації агресії. Павло Кравчук, експерт з управління міграцією та кордонами, аналізує, чому вибірковий підхід до безпеки територій є логічною пасткою та як ерозія тимчасового захисту може підірвати загальноєвропейську підтримку України. Докладніше про ризики та політичні наслідки — у матеріалі автора.
Данія вирішила скористатися своїм особливим статусом в ЄС*, і змінити правила застосування тимчасового захисту. Відповідний законопроєкт вчора, 26 лютого, анонсувало Міністерство імміграції та інтеграції.
відео дняЗгідно з анонсом, тимчасовий захист на загальних засадах перестануть надавати вихідцям із 14 регіонів, визнаних "менш зачепленими війною" (Черкаська, Чернівецька, Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (без Києва), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області).
Також колективний захист не надаватимуть чоловікам віком 23-60 років, якщо тільки вони не можуть підтвердити, що не є військовозобов'язаними.
Законопроєкт очікувано розглянуть у квітні. Це повідомлення з'явилося одночасно з новинами про обмеження захисту в Норвегії та Британії, а також більш ранніми кроками урядів у Норвегії та Швейцарії.
В контексті російського вторгнення визнання одних регіонів безпечнішими за інші - дуже підступна річ. Це нормалізація війни і нормалізація агресії, дискримінація, і просто логічна пастка - адже якщо в Полтавській області "безпечно", то лишається тільки один крок до припущення, що евакуйовані, наприклад, з Харківщини можуть отримати "безпечний прихисток" там.
Парадокс у тому, що 10 років тому ми самі переконували ЄСівців у тому, що Україна за межами зони бойових дій безпечна, щоб вибороти безвіз. Але тоді це дійсно так було. Сьогодні ж це рішення імплікує подвійні стандарти, згідно з якими "безпечні" регіони достатньо добрі, щоб там жили їх мешканці, але недостатньо, щоб туди подорожувати, або туди інвестувати (достатньо подивитися порадники від МЗС тих країн, які запроваджують обмеження).
Про етичний вимір все ясно відколи у 2024 році для норвезького уряду не стало аргументом, наприклад, те, що у Львові росіяни вбили родину із мами і трьох дітей за три тижні до визнання його "безпечним".
Відбувається ерозія тимчасового захисту під тиском політичних факторів, війни і просто часу, бо він ніколи не був призначений тривати 5 років. Поки що йдеться про країни, для яких рішення Ради ЄС не є зобов'язуючими (Норвегія, Швейцарія, які не є членами ЄС, і Данія, яка є членом на особливих умовах), але, якщо не буде знайдено прийнятного рішення на загальноєвропейському рівні, цей процес дійде і до решти ЄС, і з цієї точки зору запропонований Єврокомісією план виходу з ТЗ з 2027 року через перехід на національні статуси недостатній, і, ймовірно, створить додаткову і непотрібну турбулентність, якої можна уникнути через більш системний підхід.
Якщо українська вимушена міграція стане вагомою картою у внутрішніх політичних іграх в країнах-членах ЄС, це може призвести не тільки до порушення прав бенефіціарів захисту, а й до глобальніших проблем з економічною, політичною і військовою підтримкою України.
Про персону: Павло Кравчук
Павло Кравчук - український журналіст, аналітик та експерт, який спеціалізується на темах свободи пересування, міграційної політики та управління кордонами. Працює комунікаційним менеджером та аналітиком аналітичного центру "Європа без бар’єрів". Закінчив магістерську програму "Теорія та історія культури" в Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Працював у низці відомих українських медіа. Висвітлює питання безвізового режиму, правил перетину кордону з ЄС, впровадження систем EES (Entry/Exit System) та ETIAS, а також проблеми функціонування пунктів пропуску.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
