26 квітня стало переломним днем. Міністр оборони США Ллойд Остін назвав цей день "історичним". І це, без сумніву, так. Саміт сорока країн, більшість із яких члени НАТО, до яких приєдналися Ізраїль і Японія, в Рамштайні, приніс в цю війну перелом на міжнародній арені. Рубікон перейдений. Більше ніяких відмазок, напівтонів і глибокого занепокоєння. Курс обраний. І курс цей – на повне знищення навіть можливої російської загрози в майбутньому.
Європа усвідомила, зрозуміла, об'єдналася – і завдаватиме удару. Поки що поставками зброї – скринька, з якими відкрита тепер просто на повну, а потім і економічним удушенням.
Заява США про економічне і військове обвалення Росії – це не просто слова. Що-що, а вже обрушувати економіки сміттєвих країн і повертати їх у XIV століття Штати вміють. Повірте.
Тим більше, якщо вже сама країна йде назустріч. Газпром припинив подачу газу в Болгарію і Польщу, які відмовилися платити в рублях. А, ну ок. Дякуємо, хлопці. Великого розуму рішення. Так, спочатку це буде шок, але шок швидко пройде, до того ж, весна вже на дворі, а потім російському газу буде знайдена заміна. Мрія Трампа збувається – Європа, мабуть, буде використовувати американський СПГ.
А потім і ізраїльський, напевно. Ви ж пам'ятаєте, що в Ізраїлі знайдені два гігантських родовища газу, і він вже кілька років намагається увійти на європейський ринок? Ну... Ринок, що звільнився, заодно поділять на Рамштайні теж. Катар на цій зустрічі теж був не просто так.
Шалом, Вова.
Щоб два рази не вставати – віце-президент "Газпромбанку", а до цього прес-секретар самого Газпрому Ігор Волобуєв втік із Росії в Україну і вступив до лав тероборони. Волобуєв родом з Охтирки Сумської області. Його батько місяць просидів у підвалі. Тепер кається. Розумний мужик. Встигнув.
Волобуєв, ось вам меч.
читайте такожЗа крок від третьої світової, або що означала зустріч у "Рамштайні"
Щоб три рази не вставати – я розумію пропагандистський ефект від прес-секретаря Газпрому, але, чесно кажучи, не можу зрозуміти, чому людина, яка протягом шістнадцяти років особисто будувала країну, яка буде бомбити його батька – а я ж пам'ятаю цього нахабного молодого утирка – може в'їхати в Україну, а я ні.
Але це так. Плач Ярославни.
Заява міністра з озброєнь Великобританії про те, що Україна має повне право наносити удари вглиб Росії – це не просто слова. Це не просто гіпотетичні роздуми в інтерв'ю – а от чи морально Україні підривати мости в Брянську, чи аморально.
Це санкціонування прямим текстом ударів по території противника: ми вам будемо поставляти зброю, а ви – довбати. Ми не будемо проти.
І вже наступного ж дня вранці ця стратегія була застосована.
Склад боєприпасів у Бєлгороді в Старій Нелідовці.
Біля мікрорайону Шилово у Воронежі, який знаходиться приблизно в 200 км від українського кордону, сталося два вибухи. За словами губернатора, спрацювала система ППО, яка збила безпілотник.
Вночі жителі Курська повідомляли про звуки вибухів. Губернатор області повідомив, що, за попередніми даними, в місті спрацювала система ППО. Жертв і руйнувань немає.
На острові Зміїний ЗСУ знищили командний пункт росіян.
Це тільки за ніч. І це тільки початок.
"Росіяни, війна обов'язково прийде на вашу землю". Текст із такою назвою я написав приблизно місяць тому. А вас попереджали.
Чи можлива тепер вже зовсім велика війна вже зовсім в Європі? Чи наближають ці дії третю світову? Чи завдасть тепер Путін ядерний удар?
Я поділяю всі ці побоювання. Так, думаю, що наближають. Так, думаю, що шанс ядерного удару тепер стає більшим. Так, думаю, що ударів, як мінімум, по лініях поставок вони зможуть спробувати завдати.
Але... Пару тижнів тому та ж Великобританія не дарма заявила – ми залишаємо за собою право удару у відповідь по Росії поза рамками блоку, якщо вона застосує ядерну зброю.
Дискотека почалася по-дорослому.
І ще жодного разу жодному недоумкуватому фюреру цю дискотеку у всього світу виграти не вдалося. Жодного разу. Жодному.
Не вдасться і цього разу.
"Будемо мочити Росію в сортирі всім світом". Це рішення прийнято. Всім світом. І воно буде виконано. Не одразу, не швидко, це питання на роки, але, думаю, що вже до зими громадяни великодуховної, що встали з колін, знову здивуються.
Росіяни. Подивіться на Іран. Колись найбільш передову країну в регіоні, регіонального лідера. Подивіться на Ірак. Колись із недоумкуватим фюрером на чолі він вирішив, що треба б захопити сусідню країну. Подивіться на Сербію. До якої, правда, дійшло дуууже швидко, і вона відбулася всього лише парою знищених будівель у центрі, які досі стоять як пам'ятник, як символ, щоб не забувати. Але теж імперські щоки надувала, в рідну гавань всіх повертала. І обов'язково подивіться на Сомалі, Конго і ЦАР. Так, щоб приправити цю страву.
Це – ваше майбутнє. Ваше майбутнє буде приблизно таке.
Ну... Всі бажання повинні здійсняться!
В добру путь.
Україна тепер переможе абсолютно точно. Це тепер без варіантів. Чому? Тому що на фото – тероборона Бєлгорода. Ось так виглядає територіальна оборона неймовірної нафтової наддержави. І коли так виглядає тероборона будь-якого українського містечка, можна бути абсолютно впевненим – за пару місяців волонтери кинуть усе і натягають їм найсучасніших броніків і касок.
І можна бути точно так само на сто відсотків впевненим – жоден росіянин пальцем об палець не вдарить, щоб добути теробороні Бєлгорода хоча б шоломи.
Саме в цьому і є неймовірна сила України.
Саме це і є ахіллесова п'ята оркостана.
Тобто, власне, розчавить фашизм тепер уже не одна Україна – вже весь світ. Європейська бюрократія запрягає завжди дуже повільно. ЄС, ООН, ПАРЄ, ОБСЄ, всякі там Єврокомісії та ін. – все це вкрай забюрократизовані махіни, які дуже важко зрушити з місця. Щоб вся ця купа бюрократії просто почала працювати, потрібен рік, а, щоб вона розігрілася і вийшла на робочий режим – два. Дайте їй час. Їй отдуплитися треба. Вона довго розгойдується. Але розгойдується в підсумку – завжди.
читайте такожВійна в Україні триватиме три роки, і це за оптимістичного сценарію- Андрій Ілларіонов
На повне розгойдування європейської бюрократії цього разу знадобилося вісім років. Але цього разу – розгойдалася так вже розгойдалася! Цей паровоз став на рейки, набрав хід, і зупинити його тепер можна буде тільки на кінцевій станції. У точці його призначення. Яка, як ми пам'ятаємо, називається " військове та економічне обвалення Росії".
Наш паровоз, вперед лети!
На Мавзолеї зупинка.
Ну і "Абрамс" теж.
Але все ж. Все ж ця дорога буде довгою. Цей паровоз не доїде до кінцевої ні за місяць, ні за два. Поки що тільки прокладаються рейки. І ті, по чиїй території вони прокладаються, будуть проти. Вони будуть чинити опір. І довбати цей паровоз своїми "Іскандерами".
Перемога не буде швидкою.
Перемога не буде легкою.
Обвалення економіки чекає не тільки на Росію, а й на Україну – і в цьому році Україна економічні втрати понесе набагато більше Росії.
Але, тим не менш. Як би там не було, перелом стався. Рубікон перейдений.
Підсумок тепер неминучий.
Аркадій Бабченко, російський журналіст, військовий репортер
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
