Численні розмови про локдаун усередині вересня – наразі лише розмови. Епідемія коронавірусу, звісно, є, але колапсу медичної системи наразі немає. Більше того, зараз підхід західного світу у тому, що, мовляв, тому, хто не бережеться і готовий захворіти – ми не будемо заважати. Тож усе залежить не від сили гальмування епідемії з боку держави, а від сили протиепідемічних систем. У кожній родині, на кожному підприємстві і у кожному місцевому самоврядуванні країни.
В Україні історично протиепідемічні інституції у державі фактично згорнуті і за півтора роки епідемії це ніяк не змінилося. Оскільки відповідні інституції так і не запрацювали, відповідно, усе залежить від протиепідемічних систем кожного підприємства і родини. Відтак, ніхто передчасно не зупинятиме регіон чи усю країну, поки немає дефіциту ліжкомісць або прогнозу про те, що вони от-от закінчаться – саме це і буде основним аргументом для запровадження локдауну.
Загалом особливого закону природи про критерій запровадження локдаунів немає. Це чисто менеджерські підходи з керування ситуацією. Між тим якщо аналізувати світовий досвід, реагування у вигляді посилення обмежень різні уряди здійснювали тоді, коли наставав рівень у 8 щоденних смертей на мільйон населення. Для України це, відповідно, 300 смертей на день і, за прогнозами мого інституту, до такого показника Україна дійде приблизно у проміжку з 20 жовтня по 4 листопада. Скоріше за все, у цей період і буде запроваджено суворий локдаун, а після цього піде спад. Тоді найвища точка захворюваності, після якої почнеться спад, припаде приблизно на перші числа листопада. Хоча як і минулого року, на графіку ми побачимо пік тижні на два пізніше. Бо в момент розпалу хвилі в нас традиційне недотестування, значну кількість інфікованих ми в статистиці не бачимо, а реєструємо в основному тих, хто потрапляє на госпітальні ліжка (і інфікувалися 1-2 тижні раніше).
Зараз зростання захворюваності йде по досить оптимістичному сценарію. Скоріше за все це пов’язано з тим, що Дельта ще не витіснила інших варіантів вірусу – тому зростання захворюваності упродовж двох останніх тижнів проходить дещо повільніше, ніж очікувалось. Однак, це може бути і штучним заниженням, бо ми бачимо, що проводиться замало тестувань. Як наслідок – одразу зріс коефіцієнт позитивності: щоденний відсоток позитивних ПЛР-тестів щодня став зашкалювати і досяг 10+%. Це вказує, що виявляємо ми в десяток разів менше, ніж зараз є в суспільстві заражених. Про гіпотезу прихованого зростання захворюваності свідчить і зростання темпів госпіталізації з ковідом. На сьогодні цей показник значно вищий за минулий рік, відповідає показникам 8-9 жовтня 2020. Тобто, зважаючи на вплив Дельти, ми вже випереджаємо минулий рік на місяць.
Стрибок захворюваності змістився на місяць пізніше, відповідно хвиля буде менше розтягнена в часі. Через це прогноз показує, що у листопаді не вистачатиме ліжок у реанімаціях. Причому на даний момент виглядає, що не вистачатиме до 10 тисяч місць. І цей прогноз є катастрофічним. Бо цю дефіцитну ланку ми не можемо посилити: за півтора року ми змогли наростити лише близько 100 ліжок додатково. Зрозуміло, що ми не побачимо цифри нестачі ліжок в реальному часі – пацієнтів будуть притримувати на попередніх ланок. І наслідки ми побачимо у зростанні летальності в реанімаціях, загальної летальності, а також надлишкової смертності за 2021 рік.
читайте такожЧерез політичну доцільність: коли влада запровадить локдаун в УкраїніТож однозначно локдаун буде - питання лише у тому, наскільки вчасно його запровадять. Згідно заяв головного санітарного лікаря, уряд розглядатиме це питання лише у листопаді. А зважаючи на те, як швидко в України ухвалюються рішення, то його запровадять не раніше другої половини листопада. А не в другій половині жовтня, як потрібно за показником 300 смертей на день. І не в кінці вересня, як потрібно для уникнення захлинання реанімацій.
Умовно кажучи, беручи показники захворюваності цієї весни - нам потрібно готувати "подвоєну" систему охорони здоров’я. Хоча навіть доступну на момент весни кількість закладів протиковідної допомоги Національна служба здоров’я скоротила як "сезонних працівників". З орієнтовно 350 лікарень до близько 260. Відповідно, у новій хвилі швидкість нарощування ліжок і кваліфікація персоналу будуть нижчими. А у купі з зарплатними заборгованостями, які накопичуються, як сніжний ком, кадровий потенціал дуже виснажений. Медики безперервно звільняються і не хочуть бути жертвами, які без підтримки виходять "на передову".
Оголошення про перехід до "жовтої зони" – це спроба політиків зняти на майбутнє із себе відповідальність, адже цей хід жодним чином не вплине на ситуацію. Тому що насправді озвучені обмеження і раніше не виконувалися у повному обсязі.
Ніхто не рахує, скільки людей на квадратний метр чи на кількість стільців знаходиться в закладах, бо це відносні речі. Хіба що додають стільці, аби на випадок перевірки можна було б порахувати "зайві". Спортзали, у свою чергу, рахують загальну площу усіх приміщень, тож виходить, що та сама кількість людей скупчується у перевдягальнях, душах, через що накопичується "інфекційний аерозоль", яким люди далі заражаються. Плюс з часом додаються так звані пробивні інфекції, які "пробивають" або імунітет тих, хто перехворів, або вакцинальний імунітет, починаючи з п’ятого місяця.
Тож як зростає легкість поширення інфекції, так само має зростати і потужність протиепідемічних заходів і локдаун у цьому списку – остання барикада. Загалом потрібне широке тестування, особливо перед входом до скупчень людей - перед концертами чи великими подіями, бо так ми б могли уникати поширення інфекції. Подібні швидкі тести застосовують на прохідних великих підприємств, після яких у "позитивних" проводять розслідування контактів задля ізоляції людей ще до можливих проявів хвороби (навіть у безсимптомних випадках).
Крім того, в Україні досі не приділяється достатньої уваги вентиляції приміщень. Хоча повітряний шлях передачі - найефективніший для поширення інфекції. Однак у нас, попри оновлені рекомендації ВООЗ та CDC, досі основним способом захисту Урядом вважається маска. Насправді вона більше відноситься до захисту від передачі інфекції крапельним шляхом, і не замінить респіраторів і модернізації вентиляційних систем.
Зараз, зважаючи на ситуацію навколо і готовність Уряду до неї, ми просто очікуємо катастрофу. Відповідно, у майбутньому варто очікувати того, що поширення інфекції буде дуже стрімким. А якщо захворіє багато людей, їм доведеться шукати у лікарнях місця. Які місцева влада буде "притримувати" чи примальовувати через небажання переходу до "червоної зони". Кисневі концентратори будуть видавати додому, через що може скластися ситуація, що люди помиратимуть вдома, не отримавши повноцінної медичної допомоги. А зважаючи на низькі темпи вакцинації, можна очікувати, що шквал захворюваності зробить цю хвилю епідемії удвічі важчою, аніж минулою весною.
Вадим Арістов, стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами (Revival Institute for Future), спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
