Путіну намагалися перед виборами принести "перемогу", але провалу українського фронту не сталося
При цьому Росія активно працює над виходом на переговори зі зручних для себе позицій.
Зручні позиції - це або перемога на фронті, або будь-які інші складнощі в України (зовнішньополітичний глухий кут, внутрішньополітична криза, руйнування інфраструктури)
Але за зовнішньої підтримки з глухого кута з'являється вихід. Усередині країни, незважаючи на вкидання і спроби хитати, "нового майдану" поки що на горизонті не видно.
З ударом по інфраструктурі України виходить "відносно". З одного боку вразили ДніпроГЕС. Але жертви серед мирного населення і паралелі з Каховською ГЕС грають не на руку Москві. Точніше можуть зіграти.
При цьому в саму РФ теж прилітає і "боляче" прилітає.
На цьому тлі цар повинен "показати силу" і продемонструвати готовність "захищати" країну. Не громадян, а саме країну. Тобто потрібна "перемога" на фронті.
Під це військове керівництво навіть намірилося купу нових дивізій і бригад створювати. Але там, крім техніки, потрібен особовий склад у кількості більшій, ніж вдається набрати щомісяця. Тобто потрібна мобілізація громадян.
З останніми проблема: питання участі у війні (не спостереження, а участі) їх сильно лякають. А друга "хвиля міграції" на тлі намальованої "всенародної підтримки царя" виглядатиме якось не надто красиво.
Значить треба народ полякати. І тут приходить на пам'ять історія другої чеченської і підірвані житлові будинки. Бєлгород не підходить - адже там оголосили про ситуацію під контролем і героїчний захист. Не налякає (специфіка солідарності в РФ у тому, що перші дні пролили скупу сльозу про бєлгородців, а коли новини звідти стали звичними, доля тих самих бєлгородців стала нецікавою). Можна було б, як в анекдоті, побомбити Воронеж, але теж не те - треба масштабніше і медійніше (тим паче, що Воронеж уже бомбили під час маршу Пригожина).
І тут варіант концерту в підмосков'ї ідеальний. Це не сама Москва, але поруч. Це картинка, яка лякає публіку, що тусується і ходить на концерти. І це "реальні терористи", а не ракета або БПЛА.
Тому я не здивуюся, якщо вже вранці знайдуть український слід або вб'ють одного з нападників, а в кишені лежатиме візитівка чи то Яроша, чи то Буданова.
Далі трохи істерії і мобілізація.
До речі, розстріл під Москвою в західній пресі чудово перебиває інформацію про жертви внаслідок нічного ракетного обстрілу України. Логіка сприйняття там та сама - війна в Україні стала "звичною", а розстріл у Підмосков'ї - "новинка".
Тому є необхідність, є потрібний час, є подія. Якось так.
Хто такий Ігар Тишкевич
Білоруський аналітик, публіцист, блогер, експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" Українського інституту майбутнього. Автор аналітичних публікацій про білоруську та українську політику й економіку. Дослідницькі інтереси: еволюція політичних систем і політичних інститутів у країнах, що переживають трансформацію; суспільні відносини, можливості корекції системи відносин і впливу на неї; зв'язок економічних відносин і міжнародної політики, взаємний вплив; регіональна політика - Східна Європа і Причорномор'я. Розробив низку навчальних програм і тренінгів з комунікацій, політичних кампаній, пише uifuture.org.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
