Вірний піхотинець Путіна, або Як Лукашенко намагається відбілити злочини Росії в Україні

Кремлівський олігархат сподівається вибратися із затіяної ним війни нехай і без лаврів переможця, але з територіальними придбаннями.

Лукашенко
Лукашенко написав листа генсеку ООН, в якому спробував виправдати Путіна / УНІАН

У Кремлі несподівано для себе відкрили, що війну було легше почати, ніж закінчити, і тим більше закінчити на своїх умовах. У результаті відомство Лаврова продовжує свою суєту з переговорами, щоб узаконити награбоване і отримати перепочинок перед новим витком війни. Ця обставина призвела і до того, що в Кремлі виявилися змушені відкласти і аншлюс Білорусі. Опір українців російській навалі після 24 лютого фактично врятував білорусів як націю, їхню країну і державу від ліквідації.

У Кремлі зрозуміли, що в ситуації, коли весь світ все активніше об'єднує зусилля з протидії агресії і експансії російського імперіалізму, то зростає цінність кожного сателіта і союзника, якщо він є членом ООН, звідки планується вигнання РФ. В результаті проект поглинання Білорусі і перетворення її в шість областей умовної "Росії" довелося загальмувати як мінімум до кінця року і Лукашенко знайшов для Кремля нову цінність.

У часовому і подієвому вимірі це виглядає дуже наочно.

Трохи недавньої хронології того, як РФ виставляють за двері і закривають двері перед нею. У понеділок 23 травня країни Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (Австралія, Канада, Корея, Нова Зеландія, США, Чилі і Японія) у спільній заяві зажадали від РФ негайно припинити війну з Україною. Цього ж дня аналогічну декларацію прийняли держави Адріатико-Іонічного регіону-Албанія, Боснія і Герцеговина, Греція, Італія, Північна Македонія, Сербія, Словенія, Сан-Марино і Хорватія. Наступного дня в Токіо на саміті "четвірки" (Quad) – Австралія, Індія, США і Японія – російсько-українська війна була названа "глобальною проблемою". На економічний форум в Давосі 23 травня делегація з РФ вперше за 30 років сама не приїхала, так як в умовах санкцій з нею мало хто хоче вести бізнес. "Вишенька на торті" – друга нарада 23 травня в Рамштайні, в якій брали участь міністри оборони вже 47, а не 40 країн. Ллойд Остін з колегами сиділи на ньому за столом, позаду якого стояли прапори США і України – більш, ніж конкретно.

В цей же понеділок на сайті президента Республіки Білорусь близько 11 години ранку з'явився лист Лукашенка до генсека ООН, а сам диктатор в цей момент, ймовірно, був на підльоті до Сочі. Там він усамітнився з Путіним і вів з ним переговори близько п'яти годин.

Розмову Лукашенко почав кумедною фразою: "Економіка в Росії і Союзній державі несподівано інтенсивно зміцнюється". У Лукашенка економіка завжди росла і зміцнювалася за планом, а тут взяла і зміцнилася не за планом, всупереч очікуванням. Цікаво, що цю формулу "в Росії і Союзній державі" він використовував також на початку листа до генсека ООН, і лише потім там раптом звідки не візьмися з'явилася якась Білорусь.

Ця нова формула від Лукашенка-заспокійлива данина Кремлю, який зараз змушений просити того писати листи в ООН і зображати з себе самостійного персонажа. Вона схожа на мантру "піхотинець Путіна", обов'язкової для Кадирова. Але вона ж і показник того, що Кремль змушений дати Лукашенку деяку свободу рук у спілкуванні із зовнішнім світом і просити його трохи дистанціюватися від РФ.

Кремль відпускає поводок на шиї Лукашенка, оскільки якщо зараз поглинути Білорусь, то в ООН майже не залишиться кому виправдовувати злочини РФ, коли її виключатимуть. Тому аншлюс Білорусі доводиться відкладати до вигнання РФ з ООН. На Лукашенка і білорусах рашисти відіграються вже після цього.

Друга причина - ті багатоходовочки по переговорах, які продовжують розігрувати відомство Лаврова і Служба зовнішньої розвідки РФ. Лист від Лукашенка до генсека ООН з'явився через п'ять днів після подачі 18 травня генсеку ООН "мирного плану" від глави МЗС Італії Луїджі Ді Майо. "Італійський план" на наступний же день "витік" в ЗМІ, щоб генсек не поклав його до нижнього ящику столу і не забув.

читайте такожКремль вибрав нову стратегію, або чому війна в Україні розтягнеться на місяціЛист Лукашенка з'явився у нього на сайті 23 травня, а звідти швидко розійшовся по ЗМІ з тієї ж причини. Білоруське інформагентство "БЕЛТА", публікуючи його 23 травня, пояснило: МЗС сказав йому по секрету, що цей лист генсеку передав ще 18 травня Валентин Рибаков, їх постійний представник при ООН. Так що, лист Лукашенка і лист з "італійським планом" генсеку передали по чистій випадковості в один день. Пєсков 24 травня зробив вигляд, що він не в курсі про "італійський план" і став запевняти, що в Кремлі чекають – не дочекаються, коли отримають його по дипломатичній пошті, але в цьому плані їх багато не влаштовує.

У листі Лукашенка ніякого плану немає, є лише скарга генсеку ООН, що "ми - не агресори, як нас намагаються представити деякі держави "і пропозиція Мінська як переговорного майданчика щодо вирішення "українського конфлікту". Ні слова про агресію Росії, зате формула "український конфлікт" винесена навіть у заголовок листа. Довго і плутано Лукашенко пропонує в результаті зібрати вже не горезвісну Ялту-2 по розділу світу, а другу конференцію "провідних міжнародних гравців в дусі Сан-Франциско", інакше ООН чекає доля Ліги Націй. Себе Лукашенко зараховує теж до таких "гравців", оскільки Україна поруч. Про свою долю "не-агресор" скромно нічого не написав.

Зникнення Ялти-2, якою Кремль марив всі вісім років війни з Україною, і заміна її посиланням на конференцію в Сан-Франциско, де делегації 50 країн влітку 1945 р.заснували ООН, вельми показова. Угода Рузвельта, Сталіна і Черчілля в Ялті дискредитована подальшою історією, а саме місто Ялта вісім років окуповане російською армією і будь-яка його згадка піднімає тему деокупації Криму.

Кремль склав вельми примітивну комбінацію: "італійський план", підсунутий в МЗС через Берлусконі, з пропозицією залишити РФ всі ті області, які вона відняла в України, припинення бойових дій і нескінченні переговори ні про що. Лист від імені Лукашенка, це не тільки пропозиція перемир'я типу Мінськ-3, під яке підходить "італійський план", а й пропозиція великого сходняку, де РФ проситиме узаконити нею награбоване. Формулювання з листа допускають, що Кремль згоден на торг і навіть на відмову від якоїсь частини окупованих районів, наприклад, в Харківській області.

читайте такожБрудна гра Німеччини та Франції щодо України: як німці та французи стали обслугою ПутінаЗа допомогою такої комбінації кремлівський олігархат сподівається вибратися із затіяної ним війни нехай і без лаврів переможця, але з територіальними придбаннями. Згоден поховати навіть "Путіна" з Лавровим, аби угода відбулася, чому і оживив знову чутки про його летальну хворобу.

Крім Лукашенка та італійських мафіозі до цієї комбінації починають підключати і умовну анти-путінську еміграцію, яка говорить: війна – погано, Путін – погано, але ми не можемо відмовитися від територій, які РФ відняла в України і не можемо погодитися на виплату репарацій. Навіть вибачитися за злочинні дії Росії не можемо, не хочемо, і не повинні, так як війну почав Путін, нехай він і вибачається. Ми ні до чого, ми його завжди засуджували і засуджуємо.

Наративи переговірників Кремля і умовної йому опозиції в РФ в цьому ідентичні: війну засуджуємо, грабіж і вбивства – не засуджує, так як це "витрати виробництва", каятися і платити не хочемо.

Сергій Климовський, блогер, кандидат історичних наук

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти