Візит Шольца до Китаю: жодних зобов'язань на себе товариш Сі не взяв

Незважаючи на те, що візит Шольца був доволі тривалим, чотириденним, до того ж із Шольцем прилетів цілий десант німецьких бізнесменів, буквально за кілька днів до цього міністр торгівлі КНР Ван Веньтао звинуватив Єврокомісію в протекціонізмі, у зв'язку з тим, що вона пропонувала обмежити китайську індустрію зелених технологій. Тобто йшлося про те, щоб обмежити експорт китайських електромобілів, літієвих батарей і сонячних панелей. Навіть якщо судити по нашому ринку, то 99 відсотків на ньому становить китайська продукція. Власне, у Сі говорять про те, що це величезний внесок Китаю в боротьбу зі зміною клімату, але на чолі кута стоять гроші. Досить подивитися на те, що китайський експорт до Німеччини за останні кілька років знизився на 20 відсотків. Китай, як відомо, це фабрика світу, і, як жартують злі язики: "Бог створив світ, а все інше зробили китайці". Тобто Китаю треба продавати - у цьому полягає його глобальний інтерес.

Рекомендуємо:

Після візиту в Китай: Шольц виступив із заявою про кінець війни в Україні

Природно, Китай вкрай негативно сприймає будь-які спроби обмежити проникнення китайських товарів на світові ринки, зокрема і до Євросоюзу. Нагадаю, що товарообіг Китаю і США - понад 800 млрд доларів і приблизно такий самий товарообіг КНР з Євросоюзом, з яких приблизно понад 150 млрд - це товарообіг з Німеччиною.

Заяву щодо війни в Україні необхідно розглядати в контексті того мирного плану, який було озвучено ще в лютому 2023 року, і називався він "Позиція Китаю щодо політичного регулювання кризи в Україні" і складався з 12 пунктів. Він був умовно конкретнішим за нинішні чотири пункти, озвучені Сі, і включав повагу до суверенітету всіх країн, відмову від менталітету Холодної війни, припинення військових дій, розв'язання гуманітарної кризи, відновлення мирних переговорів, захист цивільного населення, гарантування безпеки атомних електростанцій, сприяння експорту зерна, зменшення стратегічних ризиків і припинення односторонніх санкцій, підтримку стабільності промислових цілей і ланцюгів поставок, а також сприяння післявоєнному відновленню.

За великим рахунком, нинішні чотири пункти - це певний конспект тих пропозицій, які були озвучені рік тому. Китай веде велику гру, метою якої є позбавити США статусу глобального гегемона. Природно, він говорить про біполярний світ, і йому важливо перетягнути на свій бік не тільки глобальний Південь, а й відірвати Європу від Штатів. У розумінні Китаю США - це протекціонізм, диктат, санкції, що призводять до конфліктів і воєн, а Китай - це економічне зростання, процвітання і мир. І його "мирний план" багато в чому розраховані на аудиторію країн глобального Півдня, за який, напередодні мирної конференції у Швейцарії, триває боротьба. Звідси і пропозиція Шольца, щоб Китай був присутнім на цій мирній конференції.

Судячи з усього, жодних зобов'язань на себе товариш Сі не взяв. І не виключено, що Китай і Росія можуть вийти на проведення альтернативної конференції, що вже пахне формуванням іншого військово-політичного блоку між РФ і Китаєм. Поки що це виглядає гіпотетично, але це союз не "за", а "проти". Насамперед, проти колективного Заходу.

Тому цей мирний план - за рахунок України в інтересах Москви, і розглядати його означає як мінімум погоджуватися на анексію частини території України. Оскільки якщо ще рік тому Китай говорив про повагу до суверенітету, то зараз цей пункт не звучав. І не дивно, що на ці чотири пункти знову були компліменти з боку Лаврова.

Підозрюю, що тут є певна інтрига. До чого вона призведе, ми дізнаємося після візиту Путіна до Пекіна, який відбудеться у травні. Але, за великим рахунком, жодної перспективи припинення війни і політичного урегулювання китайський план не несе. Він, скоріше, схожий на глобальний PR-проект з боку Пекіна.

Щодо ще одного пункту плану, про "не підливати олії у вогонь", то за цим евфемізмом ховається те, що Захід має перестати постачати Україні боєприпаси та озброєння, надавати технічну допомогу.

Є така критична сировина нітроцелюлоза, з якої виробляють порох. Нітроцелюлоза, яка зараз у дефіциті у світі, виробляється з бавовни, одним із ключових виробників якої є Китай. Але коли, припустимо, французи, які вирішили відновити порохове виробництво, законсервоване ще в нульові роки, то виявилося, що левова його частка вже була законтрактована Росією. Тобто ось так Китай, закликаючи не підливати олії у вогонь, підсипає порох. Тому не дивно, що Китай продає не тільки нітроцелюлозу, а й оптику, мікроелектроніку, чіпи, мікросхеми, які, реактивне паливо, що використовуються російським ВПК. Справедливості заради треба відзначити те, що й українські дрони збираються з китайських комплектуючих.

Китаю важливо торгувати, і для нього ключовий партнер, хоч ще й не союзник - це Росія. Досить подивитися на те, що як зріс товарообіг зі 170 до 240 млрд двохсот сорока. Звісно, на тлі 800 млрд товарообігу зі США ці цифри бліднуть, але зростання показове.

Андрій Золотарьов, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред