Економічна ситуація в Україні зараз є похідною від динаміки війни. Відповідно, курс валют - це відображення ситуації в економіці. Нинішня її модель, яка передбачає економічну кризу, зокрема, падіння інвестиційної активності бізнесу і купівельної спроможності населення не тільки призводить до зниження імпорту, але і впливає на можливості українського експорту отримувати валютну виручку. Крім того, експорт знижується і через блокування транспортних маршрутів.
Два цих фактори врівноважують один одного. І, якщо порівнювати обсяги валюти, яку за 10 місяців продали на міжбанку, можна побачити, що валюти було куплено всього лише на 3 мільярди гривень більше, ніж було продано. Це говорить про те, що валютний ринок більш-менш збалансований. Готівковий ринок також обмежений платоспроможністю населення і кризою в тіньовому секторі економіки. Тому готівка йде тільки за картковими рахунками українських біженців у Європі. На початку повномасштабного вторгнення туди йшли по 3 мільярди євро, а зараз близько 1,5 мільярда. Тобто сім'ї в Україні заробляють гроші і пересилають їх своїм родичам, тим самим провокуючи відтік валюти з України. Поки що такий відтік вдається перекрити за рахунок міжнародної фінансової допомоги, тобто тих коштів, які ми будемо отримувати у вигляді кредитів і грантів.
Тому в нинішній ситуації глибокої девальвації гривні не буде. Суттєва корекція курсу може статися, якщо з певних причин міжнародна фінансова допомога вчасно не надійде в Україну. Або якщо збільшиться потік міграції українців до Європи, що, відповідно, посилить і відтік валюти до Європи. Яким в цьому випадку буде вплив на курс - прогнозувати дуже важко, але воно явно буде серйозним. Поки ймовірність такого сценарію вкрай мала, тому курс продовжить коливатися в нинішніх значеннях. З урахуванням волатильності-на рівні 40 гривень плюс 10 відсотків. Тобто курс гривні по відношенню до долара в разі девальвації може досягти позначки в 44-45 гривень, але і тут можливі гойдалки і відкат назад у рамках корекції. При цьому не виключено, що курс може зміцнитися в коридорі 5 відсотків.
Під час війни головне завдання інвестора – не заробити, а зберегти гроші. Найбільш оптимальне рішення-зберігати накопичене в іноземній валюті, причому Євро варто віддавати перевагу в разі довгострокових вкладень, а доларам - в короткострокових. У разі зберігання коштів у гривні, варто вибирати між банківськими депозитами і військовими облігаціями, причому у військових облігаціях і відсоток вище, і оподаткування немає, не кажучи вже про те, що за рахунок таких облігацій надається допомога державі. Все інше (як, наприклад, вкладення в товар) – це вже не стратегія інвестування, а особистого бізнесу.
У 2023 році Європа наблизиться до економічної рецесії, що завжди провокує падіння попиту на енергоресурси. І тому тієї ситуації, при якій РФ зсередини намагалася розхитати ЄС, в наступному році вже не буде. Хіба що у разі форс-мажору - атаки Росії по українській ГТС, що може спровокувати черговий виток газової ескалації і привести до деякого дефіциту газу в Україні.
У випадку з електроенергією, основна проблема - в її наявності. У нас зараз спостерігається класична енергетична бідність, коли через брак електроенергії знизилося енергоємність ВВП, яка і формує стелю зростання цін на електроенергію. Як наслідок, змінилася структура генерації - зокрема, частка атомної генерації зросла до 80%, тому що теплова генерація сильно пошкоджена, а Вітрова і сонячна в більшості своїй знаходяться на окупованих Росією територіях і теж пошкоджена. Тому електроенергія не буде занадто дорогою для промисловості, але її не вистачатиме. Тому дефіцит енергоресурсів у 2023 році зберігатиметься.
Олексій Кущ, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
