Коли ми говоримо про війну на виснаження, йдеться про боротьбу на виснаження Заходу і Росії, а не України з Росією.
Нас особливо виснажувати не треба, бо наша економіка порівняно дуже мала, а армія потребує модернізації техніки й озброєння.
Війна на виснаження – це війна не солдатами, а ресурсами. Тут питання в тому, хто швидше зламається на тлі економічної кризи.
Для нас у цій війні на виснаження є свої плюси та мінуси.
Плюс у тому, що воювати в довгу – означає знижувати інтенсивність бойових дій. Неможливо постійно штурмувати, контратакувати й подібне. Це дуже виснажує не Захід, а Росію. Путін витратив на підготовку до війни в Україні сотні мільярдів. Росія вторглася, і зараз щодня ці мільярди згорають.
Росіяни почали реалістично оцінювати свої можливості. Вони, скоріше за все, не поставили собі якісь дедлайни, наприклад, захопити спочатку Луганську область, а до кінця року зробити це з Донецькою.
читайте також"Генії" географії: як шизофреніки Кремля сплутали Херсон і Херсонес
Тож війна буде більш позиційною, а лінія фронту стабілізуватиметься.
Проте в цій боротьбі Заходу й Росії є певна загроза для нас, а саме – китайський фактор.
Китайці вже твердо заявили, що будь-які спроби підтримати незалежність Тайваню призведуть до вторгнення китайської армії. Якщо Китай піде на конфронтацію з Заходом, він фактично сформує з росіянами певний союз.
В такому випадку Росія, насправді бідна на економічні ресурси, отримає серйозне підсилення, щоб воювати з нами далі.
Віктор Андрусів, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, громадський діяч, кандидат політичних наук, аналітик і публіцист, автор книги "Змінити майбутнє"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
