Війна на виснаження: навіщо Росія прагне заморозити бойові дії в Україні

Повномасштабна війна в Україні триває вже 100 днів. Варіантів подальшого розвитку ситуації в Україні може бути декілька.

Перший і найбільш імовірний - заморозка цієї війни. Умовно кажучи, Росія скаже, що вона перемогла, Путін оголошує про завершення спецоперації - мовляв, через те, що усіх цілей спецоперації було досягнуто. Після чого Росія робить консервацію - окопується на цих територіях. Тим паче, ми бачимо, що Росія хоче анексовувати ці території і приєднувати їх до "рубльової зони", проводити паспортизацію тощо.

Саме через це Росія відвойовує ці території, створює там свої бази, заводить на них війська і вимагає від України домовлятися. Якщо точніше - "прийняти нову реальність", як говорить Пєсков.

Звісно, Україна такий варіант не підтримує, бо для нас це невигідно, адже ми хочемо деокупувати території. Тому це означатиме продовження активної фази війни - і ми, і росіяни будуть воювати і наступати.

Другий варіант - продовження війни, протягом якої Україна намагатиметься відвоювати захоплене, а Росія - завоювати ще більше. Тобто, наприклад, захопити усю Запорізьку область, а в перспективі і Одеську, Миколаївську, щоб відрізати Україну від моря. Але у такому випадку це буде війна на виснаження - у певний період може дійти до того, що ані Україна, ані РФ не зможуть наступати. Внаслідок цього може з’явитися певна лінія зіткнення, де бої триватимуть дуже довго.

Тобто тоді може з’явитися нове АТО і замість двох регіонів буде п’ять-сім і додатково будуть здійснюватися ракетні удари. А це де-факто поверне нас у період 2014-2015 років, коли у нас триватиме напівзаморожений конфлікт із загрозою у будь-який розгорнутися у повномасштабний. За цей час Росія знову накопичуватиме ресурси, а Україна буде ще мілітаризуватися.

Третій варіант і найбільш бажаний для нас передбачає зміну системи в Росії, а також смерть Путіна, дезінтеграцію держави, її розпад та можливість повстань. Але цей же варіант і поки що найменш імовірний.

Єдиний "плюс" для України у разі анексії територій на півдні у тому, що і Крим, і Донбас, і Запоріжжя, і Херсон остаточно покладе усе в один пакет і тоді вже не буде жодних дипломатичних можливостей, аби говорити про те, щоб якісь із цих території залишити Росії.

читайте такожСто днів війни з Росією – коли настане мир і які шанси України на перемогуНаскільки за таких умов може розтягнутися гаряча фаза, зараз, мабуть не скаже ніхто. Усе може закінчитися влітку, або ж іще через 10 років. Україна 8 років жила з війною на Донбасі, але серйозно суспільство почало сприймати її лише тоді, коли дійшла до околиць Києва. Те саме може статися і тепер, бо є дуже багато невідомих. Зокрема, ми не знаємо, якими будуть поставки західного озброєння і якими будуть їх обсяги, що буде з українською економікою, адже окрім зброї і армії, потрібна працююча економіка, чи не втомиться суспільство від війни тощо.

Ресурси для ведення війни у Росії будуть - у них є зброя, люди і критичних витрат на ведення війни у них немає. І коли вони перейдуть у режим оборони, це потребуватиме з їх боку ще менше резервів і оборону вони зможуть виконувати навіть за рахунок місцевих сатрапів, які на них працюватимуть. До того ж, вони у разі анексії будуть змушені будуть тримати тут регулярну армію і навіть заводити сюди солдатів - строковиків.

Головний ризик, який наразі для них існує - нафтове ембарго і повне відключення банківської системи від SWIFT. Але над цим треба працювати, бо їх економіка "в плюсі" за рахунок високих цін на енергоносії.

Анатолій Октисюк, політичний експерт аналітичного центру DemocracyHouse, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред