Чи можливий наступ на Київ 2.0?

Після втечі російських військ із півночі України, що стала результатом провального наступу на Київ 2022 року, у мережі регулярно з'являється інформація про загрозу повторення такого "походу". У більшості випадків вона не відповідає дійсності, оскільки в Білорусі не спостерігається формування ударного угруповання, здатного повторити подібний сценарій. Але ось питання: а який же російським окупаційним військам потрібен ресурс для такого прориву і як мінімум початку міських боїв за Київ? Давайте розберемося.

Наступ - 2022 рік

Спочатку варто згадати, якими силами і засобами росіяни наступали на Київ у 2022 році з території Білорусі.

Через Чернігівську, Сумську та Київську області з території РБ у вторгненні 24 лютого 2022 року брали участь до 40 БТГр російських окупаційних військ, або в числовому еквіваленті - понад 35 тисяч особового складу. З урахуванням резервів і тилової частини, що надавала підтримку передовим підрозділам із території Білорусі, загальна чисельність угруповання перевищувала 40 тисяч.

Водночас варто зазначити, що це були елітні і повністю, штатно укомплектовані підрозділи, на підготовку і формування яких пішли не просто роки, а десятиліття!

У складі цього угруповання були 6-й танковий полк, 239 ТП, 37-та окрема мотострілецька бригада, 64 ОМСБр, 11-та окрема десантно-штурмова бригада, 31-ша ОДШБр, 234-ї ДШП, 45-та окрема бригада сил спеціальних операцій, 14-та ОБрССО ГУ ГШ ЗС РФ та інші підрозділи.

Результатом такого прориву стали колосальні втрати в живій силі та техніці цього угруповання, що змусило його дуже швидко, буквально протягом місяця, покинути захоплений плацдарм.

Отже, ресурс РОВ для повторення наступу на Київ не просто заради імітації, а з метою домогтися хоч якогось ефекту (щонайменше утримання територій), потрібен зовсім інший - значно більший.

Який потрібен ресурс РОВ?

Орієнтовно, щоб мати успіх у напрямку Києва, угруповання російських окупаційних військ має становити до 120 тисяч особового складу. Ця кількість має бути достатньою для оперування в Чернігівській і Київській областях, охоплюючи їхню частину по трасах 2205 і Е-95, але не даючи змоги повністю охопити обидві області.

Водночас ці підрозділи мають бути повністю штатно комплектовані за технікою для ефективного виконання бойових завдань, а саме мати в розпорядженні:

• танки - 1 650;
• ББМ - 4 950
• ствольна артилерія - 1 800;
• РСЗВ - 1 800.

Крім того, вони повинні мати повне ешелоноване прикриття ППО в повітрі - як на марші, так і формоване в міру просування, а також підтримку авіації з повітря. Важливою компонентою є забезпечення щільного і стабільного артилерійського вогню під час прориву основних ліній оборони, а саме - від 20 до 40 тисяч пострілів на добу тільки за цим напрямком.

Саме такий потенціал має бути у РВВ, щоб спробувати прорвати оборону Сил оборони України і просунутися до Києва. Але для початку успішних боїв у самому місті навіть його буде недостатньо. А як скоро Росія зможе зібрати такий ресурс?

Мобілізація

Станом на сьогоднішній день у Росії немає зайвих 120 тисяч військовослужбовців, яких би вона могла собі дозволити відправити на новий напрямок. Отримати такий контингент вона зможе тільки за допомогою мобілізації. При цьому мобілізаційний потенціал країни-агресора, без стресу для системи, це 50-60 тисяч осіб. Це межа. Коли в Росії у 2022 р. мобілізували по 100 тисяч на місяць, система зазнала найжорстокішого стресу і буквально тріщала по швах.

Нині щомісячна мобілізація в РФ становить 20, 25, і пікові значення - 30 тисяч на місяць. Цієї кількості вистачає, щоб компенсувати втрати і поступово нарощувати людський ресурс у тій чи іншій групі військ. Для РВВ зараз особливо актуальним є нарощування угруповання військ "Південь", що оперує на Донеччині, за нехтування рештою.

Тобто, при збереженні нинішньої інтенсивності боїв і компенсації втрат у Росії за умови масштабнішої мобілізації буде можливість формувати підрозділи загальною кількістю в 20-30 тисяч особового складу на місяць. Іншими словами, досягнення планки в 120 тис. може бути протягом 4 - 6 місяців.

Але якщо підготовці цих підрозділів приділятиметься хоча б мінімальна увага і вони проходитимуть базову підготовку, то останні мобілізовані в цій групі повинні будуть до повної готовності пройти курс підготовки 2-3 місяці. Потім злагодження.

Фактично якщо будуть дотримані всі мінімальні вимоги, на створення угруповання в 120 тисяч к.с. може знадобитися від 7 місяців до року.

Але все ж, ці мобілізовані, але підготовлені, будуть аж ніяк не тими елітними головорізами, яких СОУ вибили з північного плацдарму 2022 року.

Крім того, крім особового складу виникає питання і з комплектацією технікою і не тільки.

Комплектація і підтримка

Вище я згадав, що з себе представляє повна комплектація технікою ударного угруповання в 120 тисяч. Тобто, протягом 7 місяців і до року, російський військово-промисловий комплекс повинен буде передати армії РФ не тільки таку саму кількість танків, ББМ, артилерії ствольної та реактивної, а й водночас продовжувати постачати аналогічну техніку в інші підрозділи - для компенсації втрат.

Уже неодноразово зазначалося, що в росіян найгостріший дефіцит техніки. Вони не можуть повноцінно штатно комплектувати своїм підрозділи, а тому в деяких із них комплектація становить 30% від штатної. Тобто, дефіцит - 70%!

Чи може російський ВПК дозволити собі протягом року поставити 1 650 танків або майже 5 тисяч ББМ новоствореним підрозділам, які воюватимуть у найближчому майбутньому, а не тут і зараз? Може, але тільки на шкоду постачань тим, які перебувають у зоні бойових дій і які, зрозуміло, одразу ж почнуть просідати через ще більшу нестачу техніки.

Не менш цікаве питання щодо артилерії. І питання навіть не стільки в кількості одиниць, скільки в кількості пострілів на добу для прориву оборони СОУ.

Наразі РОВ роблять у середньому 10 тисяч і 15 тисяч (піковий показник) пострілів на добу. Навіть за підтримки КНДР та Ірану, російські окупанти не можуть вийти навіть на третину того показника, який вони могли собі дозволити в лютому-березні 2022 року - 60, 70 і навіть 80 тисяч пострілів на добу!

Отже, достатньої підтримки від артилерії не буде, а замість швидкого прориву оборони російські війська почнуть тупцювати між рубежами, зазнаючи втрат.

Авіація в цьому питанні буде ще більш марною, оскільки її застосування на Київщині, де одна з найкращих не лише в Україні, а й, візьму на себе відповідальність заявити, в Європі ешелонована ППО, матиме можливість знищувати російські літаки навіть до входу в повітряний простір країни. Якщо, звісно, буде віддано наказ на таку ліквідацію росіян у небі Білорусі.

Висновки

Російське командування виношувало, виношує і буде виношувати плани із захоплення Києва. Ця загроза зберігатиметься ще дуже довгий час. Але в нинішніх реаліях формування повноцінного ударного угруповання для проведення такої операції для Росії просто непідйомне завдання, не кажучи вже про щоденне його постачання і забезпечення всією необхідною номенклатурою.

Так, вони можуть піти ва-банк і спробувати вторгнутися з півночі, використовуючи недоукомплектовані підрозділи з ненавчених мобіків. Але це буде ще гірший для них результат, ніж у 2022-му, і з куди більшими втратами. Причому втратами не тільки людськими і технічними, а й територіальними за іншими плацдармами.

Тому в реаліях сьогоднішнього дня прорив і захоплення Києва російськими окупаційними військами неможливий.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред