Імперія запалює по ночах. У майбутній БНР (Бєлгородській Народній Республіці) всю ніч було неспокійно: щось голосно ухало і вибухало. Це самотні хлопки прагнули перейти в оплески. А в Красноярську сталося якісне задимлення: загорівся склад поліетиленових відходів на площі 500 квадратних метрів. У Підмосков'ї в окрузі Богородське вночі спалахнула велика пожежа на складі видавництва "Просвіта". Запалали і освітили округу майже 34 тисячі квадратних метрів площі. Про лісові пожежі під Мінусинськом і говорити непристойно: імперський Сибір палахкотить щороку, демонструючи негативний приріст тайги. До речі, пам'ятаєте – не так давно переписували населення Росії? Що там із підсумками?
Приросло або всохло? Скільки народу здійнялося в райські кущі, а скільки увірвалося в цей грішний світ? Мовчать переписувачі, як води в рот набрали. Потім, якщо що, втрати можна буде списати на війну. Як і вибухи з пожежами. Все, що вкрадено і винесено, розпиляно і спутінізжено – було втрачено в сувору годину війни зі світовим нацизмом. Тепер же ж так правильно говорити?
Лавров внюхався у кашкет Гітлера і постановив: "У біснуватого не обійшлося без єврейської крові. І взагалі: євреї – найпалкіші антисеміти". Як тепер він буде це все рознюхувати, і з якими дипломатичними втратами – одному бункер-фраєру відомо. Він теж, напевно, димок перемоги зі сталінської трубки понюхує, задумуючи великий махач із Заходом. Від одного цього задуму в бік НАТО вже хитнуло Швецію з Фінляндією, які будуть прийняті в альянс в максимально короткі терміни. Чим не переможний прорив?
По містах і селах розвішані плакати з датами 1945-2022. Як вони повинні корелювати – не зрозуміло. Напевно, мається на увазі, що дата 9 травня повинна викликати патріотичне слиновиділення у мешканців зіганутої скотобази. Побачив "1945" – вставив в жопу діда на паличці і маршируєш до самого кладовища, поки у військкомат не покличуть. Кажуть, що цього дня Путлокомандувач оголосить війну Україні. Адже зараз не війна, щоб ви розуміли, а спецоперація. Тобто трупи є, а війни – немає. А хто скаже, що це вона, рідна – того під білі рученьки і в автозак. Тому що не можна обмовляти рідну армію, яка не воює, а героїчно звільняє.
До речі, путінська військова цензура заколосилася так, що переплюнула сталінський "совок". Слідчий комітет із 24 лютого порушив 35 кримінальних справ про "фейки" про непереможну російську армію. А в свіжому рейтингу незалежних ЗМІ Росія опустилася зі 150-го місця (зі 180) на 155, поступившись Зімбабве, Судану і Лівії. Хто там у 2000-му говорив, що "ми вже ковтнули повітря свободи, і ніякий гебешник не зможе нас загнати в ГУЛАГ"? – швидко зробили крок вперед, кинули путло-зігу і розійшлися по камерах!
А ще кажуть, що з трибуни війни Путін оголосить загальну могілізацію. Ні, це не застереження, а констатація факту. Україна, під зав'язку набита летальною зброєю, так насобачилася воювати, що у 60% ра**истів немає жодних шансів вийти з цього пекла неушкодженими. У кращому випадку – без рук, без ніг, у гіршому – у вигляді подарункового пакету для родичів, на довгу пам'ять.
Тож прожарювання буде знатним, і навіть за участю Абрамсів, які вже на підході. Отримайте і розпишіться: за Маріуполь – дохлий рубль, за Одесу – похоронну месу.
Над "другою армією світу" вже сміється колишній друг фюрера Мілош Земан, від чого пахан-Путлостражденний біситься ще сильніше. Відправлений на фронт Герасимов худко отримав поранення в нижні копита і здристнув із лінії вогню, розчинившись у палатах лазарету. Деяким генералам і полковникам пощастило менше: їх збирали в супові набори по шматочках. Утилізація вояк проходить у рамках поки ще не оголошеної могилізації.
Але скоро головнокомандувача замкне – і міфічний Дєд Побєд махне волохатою лапою, закликаючи під прапори резервістів Бєлгородської, Курської, Брянської та інших областей, прилеглих до кордону з Україною. Зробить він це під виглядом формування "загонів тероборони", а потім під шумок – жбурне свіже м'ясо на прожарювання.
Імперська система сьогодні нагадує двоголову курку-шизофренічку, де одна – яструбина – башка клює в око іншу – ліберально-очкасту. Яструбина відчайдушно кудахче: "Ця визвольна операція затягнеться надовго. Ми розбомбимо всю інфраструктуру і виробничу базу ненависної України, знекровимо її і викличемо продовольчу кризу. Ми вже зірвали посівну, потягли в печеру зерно, і скоро Європа відчує на своїх гаманцях подорожчання і дефіцит. А через рік – так і зовсім силою посадить Зеленського за стіл переговорів, змусивши підписати мир на наших, яструбиних умовах!".
А друга башка клює їй в око і виє болотної вип'ю, збльовуючи з себе біло-синьо-білу ганчірочку: "Система не готова до майбутнього, де їй належить жити серед повальної недовіри до росіян. Але й Україні не вічно залишатися героєм захопленого Заходу. Захоплення треба конвертувати, поки ті не згаснуть у натовпі біженців. Прем'єр-міністр Її Величності гуляє Києвом, але українські нафтосховища горять. Українські поразки піддають Росію жахливим санкційним атакам, але українські перемоги не нарощують експорт українського зерна. Тільки мир або перемир'я зупинять перемелювання-пережовування Системою РФ Системи Україна — добрих рішень тут немає. Але ще залишилися можливі".
І над цими промовами гордо майорить Гліб Павловський, до чорної курки подібний. Кремлівські методисти спустили до піар-зазивалів Фейгіних і Невзорових нову методичку: несамовито піарити легіон "Свобода Росії". Система тестує різні сценарії порятунку – аж до "входу в Кремль російських визволителів, викуваних в горнилі українських фронтів".
Але, як би не корячилася в піар-камасутрі системна агентура, у Путлообразного є всеперемагаючий бонус – ядерна біта, якою він легко вибиває сопливі надії синьо-смугастих. Разом із мізками і ліберальними тельбухами.
Тож двоголова ще раздереться сама з собою – тільки пух і пір'я полетять на всю Євразію. А потім, коли розсіється ядерний пил – доведеться будувати паркани і розставляти вишки вздовж кордонів самопроголошених народних республік. І контролювати хлопки, задимлення і набіги дикунів один на одного: щоб рвали пащу під наглядом і не забували платити репарації. І так пару-трійку поколінь. Допоки не могилізується останній північний туземець, який пам'ятає, як грамотно кидати зігу буквою Z.
Олександр Сотник, головний редактор незалежного суспільно-політичного каналу Sotnik-TV, російський журналіст, письменник, публіцист, для Sotnik-TV
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
