Ключова подія — зустріч Володимира Путіна і Джозефа Байдена. Головні обговорювані теми: система безпеки і впливів в Європі (цікавить Путіна) і стримування Китаю (цікавить Байдена). Решта - або випливає з цих двох, або до них примикає, як питання України.
Переговірники виходять на зустріч в нерівних умовах. Справа в тому, що Байден зобов'язаний грати за правилами. Які передбачають пояснення Путіну азів світової системи безпеки (а то раптом він їх просто не знає і тому порушує), позицій і пріоритетів США, а також перспектив, які відкриваються в цьому полі перед РФ.
Тобто, Байден має намір почати майже з чистого аркуша. Його хвилює, щоб РФ не грала в одній зв'язці з Китаєм, і щоб вона не перешкоджала США в реалізації її політики в цивілізованій Європі (куди пострадянські країни не входять!).
Путін же чув ці ритуальні пісні про демократію і від Буша, і від Обами, і від Трампа. І все, що не є ультиматумом з термінами і наслідками, чітко сприймається ним як слабкість протилежної сторони. Більше того - як фактичний дозвіл йому діяти так, як він вважає за потрібне.
читайте такожReuters з'ясував цікаві подробиці про місце зустрічі Байдена і ПутінаПутіна сьогодні хвилюють збереження енергоносіїв в якості політичного інструменту тиску ("Північний потік 2"), а також безперешкодна з боку Заходу експансія РФ на пострадянський простір, в першу чергу, на Білорусь і Україну.
Де тут чисто українські інтереси, які Штати, типу, повинні відстоювати? Та ніде!
Володимир Зеленський прекрасно розуміє і особисто відчуває, що не є суб'єктом міжнародної політики. На відміну, наприклад, від Леоніда Кучми (за часів Кучми Україна мала 10% зростання ВВП і використовувала МВФ для зручності і форми ввічливості по відношенню до партнерів, а не для порятунку бюджету).
Зеленський дуже хотів зустрічі з Байденом до зустрічі того з Путіним, щоб хоч зімітувати участь у процесі. Але навіть цього йому не дозволили. Зараз зустріч Зеленського з Байденом буде після зустрічі з Путіним, тобто, ВОЗа просто проінформують про завдання для виконання, які будуть випливати з домовленостей, досягнутих на рівні реальної політики.
Що це будуть за домовленості?
Путін отримає запевнення Байдена в неперешкоджанні поставкам енергоносіїв в обхід України (не відразу, але невідворотно) за умови, що і США стануть розвивати свої поставки скрапленого газу в Європу. І це буде виконано.
Байден отримає запевнення Путіна, що РФ займе пасивну позицію в економічній війні США і Китаю. І це буде виконано, дай Бог, на третину.
Байден і Путін традиційно погодяться з тим, що "Мінськ 2" є безальтернативною основою для досягнення миру на Донбасі. Це означає, що російський сценарій "Мінська" переміг (ось за "Мінськ" треба кримінально переслідувати Петра Порошенка, а не тільки за продаж "кузні на Рибальському"!). Вступ України до НАТО відкладається на невизначений час, при цьому США залишають за собою право при необхідності надати Україні статус стратегічного партнера у сфері оборони (у нас це подадуть як найбільше звершення).
читайте такожГордон зробив небезпечний для України прогноз щодо зустрічі Байдена і ПутінаНе обов'язково, але може бути позначено, що лідери США і РФ мають питання до ефективності ООН та інших міжнародних інституцій і хочуть змін на краще. Таке хитре дипломатичне формулювання, сенс якого залежить від того, хто його трактує.
Що далі?
В рамках домовленостей Кремль почне форсувати створення Союзної держави "РФ-Білорусь", причому, з відкритим списком учасників Союзу. Тобто, до нього, при бажанні Кремля, в перспективі можуть приєднатися і невизнані утворення на кшталт ДНР-ЛНР, Придністров'я, Південної Осетії, Абхазії і т.д. і, оскільки це не пряме включення до складу Росії, то Захід поставиться до цього досить стримано, а на російських просторах почнуть битися в екстазі з приводу відродження імперії.
В результаті Україна опиниться перед необхідністю терміново імплементувати "особливий статус Донбасу" до Конституції. При цьому транзит газу буде згортатися, і на додачу до теперішніх бюджетних проблем у нас додадуться витрати на утримання системи трубопроводів, без якого будь-який газ - хоч російський, хоч український - неможливо доставити до кінцевих споживачів. Це додаткові 2-3 мільярди доларів на рік, які українські громадяни навряд чи потягнуть (зараз це оплачується за рахунок коштів за транзит газу).
читайте такожКиїв і Вашингтон скоординували позиції перед зустріччю Байдена і Путіна-ОПНеминучі протести з приводу "особливого статусу Донбасу", дикого ринку землі та іншого на тлі економічного погіршення через вимушене підвищення тарифів і цін на товари першої необхідності докорінно змінять всі внутрішньоукраїнські політичні розклади, плани і сподівання.
У загальному і цілому, нас чекає новий світ - жорсткий, прагматичний, нещадний. Слабкі в ньому просто не виживуть. І це закономірно.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
