Канцлер ФРН Ангела Меркель на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським обговорить низку питань, у числі яких, крім двосторонніх відносин між країнами, будуть питання відносин з Росією і ситуації навколо Північного потоку-2.
Північний потік-2 буде, мабуть, найскладнішою темою, тому що українська і німецька позиція, принаймні, сьогоднішнього німецького уряду, діаметрально протилежні. І в цьому зв'язку Зеленський буде ще раз викладати, чому він проти цього проекту і доводити до відома Німеччини вимогу про те, що цей проект не може бути завершений, принаймні доти, поки не буде істотних поліпшень російсько-українських відносин. Наприклад, можливий варіант, що Зеленський міг би запропонувати ввести мораторій на експлуатацію СП-2, поки не буде вирішено питання з окупованими територіями Донбасу і Криму.
Україну вже чують - і в ЄС, і в США, та й у самій Німеччині вже є досить великі фракції політичних сил, які рішуче налаштовані проти запуску газопроводу, тобто це – результат українського викладу своєї позиції. Зеленський на зустрічі може цю позицію тільки ще раз підтвердити.
Крім того, він також може підняти і технічне питання, а саме те, наскільки довго українська ГТС зможе виконувати свою внутрішню функцію, якщо не буде транзиту між ЄС і РФ. Цього взагалі поки не розуміють в Німеччині, адже німецька дискусія по СП-2 зводиться до того, що це – чисто комерційний проект між ФРН і Росією, в який Україні не варто взагалі втручатися. І завдання України, а конкретно Зеленського - розвинути альтернативний наратив.
Найбільш ймовірно, що СП-2 буде добудований, але не запущений. Але якщо його все-таки запустять, то тоді в Україні можуть з'явитися німецькі програми для експлуатації української ГТС в інших цілях – для зберігання газу, транспортування низьковуглецевого газу або водню. Але тут потрібно додати те, що всі ці проекти можна зробити і зараз, тому будь-яка компенсація, про яку вже говорять в Німеччині і яку може запропонувати Меркель, у цьому випадку буде чисто символічною.
Що стосується Донбасу і Криму, то тут ситуація протилежна – тут Німеччина, в принципі, займає ту ж позицію, що і Україна і серйозних розбіжностей тут немає. Тому тут можуть обговорювати питання додаткових санкцій, але проблема в тому, що на ці санкції повинні погодитися всі члени ЄС і це не зовсім тема суто україно-німецьких відносин.
читайте такожПрощальна зустріч з Меркель: чому Україну навряд чи порадує візит Зеленського до НімеччиниЯкщо ж говорити про можливу євроінтеграцію України в ЄС і НАТО, то, перш за все, два цих питання необхідно розділяти. Тому що вступ до ЄС - це скоріше технічне завдання, а саме втілення вже підписаної та ратифікованої Угоди про асоціацію. З НАТО інша справа - це військовий союз. І дискусія про вступ до НАТО є скоріше відволіканням, ніж чимось продуктивним, оскільки НАТО навряд чи візьме Україну до своїх лав, поки триває конфлікт з Росією. Просто тому, що західноєвропейські країни НАТО не захочуть взяти на себе зобов'язання щодо країни, яка перебуває у війні з ядерною наддержавою.
Тому вся українська кампанія щодо НАТО, на жаль, поки приречена на провал і відволікає Україну і захід від пошуку більш продуктивних і реалістичних ідей підвищення української безпеки.
Яскравий тому приклад - історія з невступом до НАТО Грузії, яка набагато довше ніж Україна готова до вступу, але за ці роки навіть не отримала ПДЧ. І якщо виходити з гіркого досвіду Грузії, то Україні тут взагалі нічого не світить.
Тому, навіть якщо Зеленський і Меркель торкнуться цього питання, то можуть підняти тему якогось нового статусу, але це буде контрпродуктивно, бо якесь просування буде дратувати Росію, але ніяк не посилить безпеку України.
Андреас Умланд, старший експерт програми європейських, регіональних та російських досліджень Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
