Втрата довіри та зацікавленості: яким був 2021 рік для української дипломатії

У 2021 році двосторонні відносини США та України "штормило". Варто зауважити, що цього року нарешті відбувся візит Володимира Зеленського до Сполучених Штатів, під час якого він зустрівся із Джозефом Байденом. Здавалося б, це можна було вважати певним потеплінням у відносинах, але з іншого боку, ми завершуємо рік без обраного керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, призначити якого Зеленський обіцяв особисто Байдену.

Загалом США цього року почали більше опікуватися Україною з точки зору її безпеки, причому як дипломатично, так і через надання зброї та виділення коштів на безпеку України. Але оскільки українська сторона на виконує свою частину зобов’язань, це може потягнути найближчим часом нове охолодження відносин і погано позначитися на американській підтримці, яка сьогодні є критично необхідною.

Також у 2021 році Зеленський відвідав Великобританію. Цей візит був доволі успішним, Великобританія підтверджує військово-безпекову допомогу Україні (наприклад, будівництво кораблів). Але ані американський, ані британський лідери не відвідали Київ. Цього не зробив навіть президент Франції Макрон, хоча його візит до Києва раніше планувався. І це - ознака не надто великої зацікавленості.

Вдалими для України у 2021 році були відносини із Польщею. Тут відіграла свою роль спільна загроза міграційної кризи, що об’єднала зусилля України і Польщі. Польща навіть почала більше уваги приділяти безпековій допомозі Україні і проявляти більше готовності. До речі, саме у цьому контексті відбулися наприкінці року візити до України президентів Польщі та Литви, які позиціонують себе як найближчі партнери України на тлі російської загрози.

Натомість відносини з Угорщиною цього року не покращилися. Власне, можливостей для цього у 2021 році було небагато, особливо враховуючи симпатії угорського керівництва до Росії. Через це і Володимиру Зеленському, і Дмитру Кулебі було непросто змінити відношення Угорщини до України. І хоча така задача перед зовнішньополітичним відомством стояла, ані візитів Зеленського до Будапешту, ані Орбана до Києва не відбулося. І тепер до угорських виборів у квітні 2022 року цього навряд чи варто чекати. Відповідно, увесь цей час угорська сторона не буде послаблювати свою критичну риторику на адресу України у освітньому питанні угорців Закарпаття.

Найбільш продуктивними цього року були відносини з Туреччиною - зокрема, з нею, як із сусідом по Чорному морю, було багато кооперацій у військово-безпековому плані, пов’язаних із постачанням безпілотників, спільного виробництва корвету для України тощо. Тобто на економічному поприщі Туреччина серйозно налаштована і об’єктивно зацікавлена у співпраці з Україною, про що свідчить запланований у лютому 2022 року візит Ердогана до Києва. Тож по цьому треку співробітництво тільки нарощується - більше того, вже зараз йдеться про можливе підписання у наступному році двосторонньої угоди про ЗВТ з Туреччиною.

читайте такожЧому влада насправді марить про "перетворення" України на КитайТакож у цьому році були спроби України встановити довірчі відносини з Китаєм, але навіть надсилання комуністичній партії КНР компліментів з боку президентської партії нічим не допомогло. Крім того, Китай тепер взагалі намагається триматися подалі від України і її проблематики. Принаймні, це спостерігається у російсько-українському питанні, де Китай стоїть більше на російському боці - це помітно по голосуваннях у ООН. І, відповідно, позовом по Моторсічі наприкінці року Китай створив конкретний конфлікт інтересів між двома країнами. Навряд чи це у подальшому розвиватиметься у руслі погіршення відносин, але це буде певним гальмом для їхнього розвитку на найближчі роки - принаймні, до того моменту, поки в Україні не зміниться влада або політична ситуація.

Погіршилися цього року відносини України із Грузією - зокрема, через авантюру з Саакашвілі та незаконним перетином ним кордонів, через що Україна як держава змушена фігурувати у цьому скандалі. Також через скандал, але вже із суддею Чаусом, Україна погіршила відносини і з Молдовою. Однак під кінець року ця історія, певно, трохи забулася, адже тріо Грузії, України і Молдови спільно виступили на саміті Східного партнерства у Брюсселі, демонструючи цим відсутність глибоких суперечностей.

Єдина країна, з ким у України цього року збереглися рівні відносини - Румунія. І насправді це - добре, бо це означає відсутність глобальних проблем.

У той же час, українська дипломатія цього року не відкрила для себе нових горизонтів. Єдина інновація - Кримська платформа, куди приїздили представники різних країн, але саме по собі це не можна назвати проривом у двосторонніх відносинах з жодною із держав.

Якщо ж наступного року дипломатія рухатиметься у цьому ж напрямку, то для України виникнуть одразу декілька складностей. Зокрема, якщо втрачатиметься довіра і підтримка Штатів, це позначиться абсолютно на всіх відносинах України, у тому числі, з Росією, адже це штовхатиме Україну у бік капітуляції перед російськими вимогами. І тоді ми залишимося без допомоги і попросити її нам буде вже ніде.

Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред