Операція "Залізні мечі" Ізраїлю у відповідь на операцію "Потоп" ХАМАС частково відкрила близьке майбутнє РФ. Якщо в Кремлі не зроблять правильні висновки, то "Єдина Росія" в 2024 р. може опинитися в ситуації ХАМАС з поправками на різницю в розмірах та інші фактори.
При всіх очевидних зовнішніх відмінностях між авторитаризмом "Єдиної Росії" і ХАМАС, зокрема, відсутністю у ХАМАС такого лідера-символу як Путін, складно не помічати спільність їх соціальної природи.
Особливо наочна вона в термінології та ідеології. У РФ заявляють, що воюють з якимось "неонацистським режимом" в Україні, але не воюють з українським народом. Так як за дослідженнями Путіна, Медведєва і Російської академії наук українців як народу немає, то логічно, що воювати з ним не можна.
ХАМАС і подібні йому структури, а також уряд Ірану, оголошують ворогом якийсь "сіоністський режим" в Ізраїлі, але додають, що вони не воюють з євреями і нічого проти них не мають. Гітлер теж нічого не мав проти євреїв і не ставив собі за мету їх зникнення з планети. Він всього лише хотів, щоб всі євреї покинули Європу і переїхали на який-небудь інший континент або на Мадагаскар. "Єдина росія" теж не проти, щоб неіснуючі українці перемістилися б з України в Канаду або на Мадагаскар.
"Єдина росія" зі своїми партіями-сателітами заперечує не тільки право українців на свою державу, а й саме існування українців і країни Україна, на відміну від усіх заперечувачів Ізраїлю, які все ж визнають євреїв як націю. Коли "Єдина росія" у всіх своїх іпостасях від царів до більшовиків отримує по морді від українців, то вона повертається в реальність, починає визнавати українців як факт і навіть допускає на якийсь час думку, що у них може бути окрема держава. Через якийсь час це просвітлення проходить навіть в головах "хороших росіян" і все повторюється заново як з нападами ХАМАС на Ізраїль.
Відмінність в тому, що українці проробляють це з великими єдиноросами мінімум 300 років, з різними результатами і майже без союзників, а ізраїльтяни – максимум 70 років, з союзниками і з незмінно позитивним результатом. У всякому разі до 2006 р.коли ХАМАС встановив свою диктатуру в Газі і взяв курс на "велику Палестину". Після цього в Ізраїлю все пішло якось не так. ХАМАС з маленької Гази став для Ізраїлю такою ж великою проблемою, якою для українців є РФ.
Всього тиждень тому Нетаньяху погрожував ввести війська в Газу і стерти з лиця землі цих "дикунів". Але вже в суботу 14 жовтня його уряд відклав "екскурсію" ЦАХАЛ в сектор до кращої погоди, а 15 жовтня оголосив про відновлення подачі води "дикунам" в Газу. У той же день з'явилася звістка, що Нетаньяху і Шольц по телефону домовилися не допустити "регіональної пожежі" на Близькому Сході. Уникнути "регіональної пожежі" явно вдасться до досади Москви, незважаючи на те, що обіцянка подати воду в Газу поки залишиться лише обіцянкою, щоб не було як в зруйнованому ра**истами Маріуполі, коли вода після включення полилася з усіх дірок.
Операція "Залізні мечі" стає повтором операції "Литий свинець", що мала місце в Газі на рубежі 2008-2009 р зовнішня відмінність лише у великих масштабах жертв і руйнувань з обох сторін. Готовність Ірану допомогти зі звільненням ХАМАС взятих заручників і виїздом з Гази іноземців підсилює схожість. Це демонструє, що якщо бажаючі відгукнутися на заклик Москви "імперіалісти і авторитаристи всіх країн, об'єднуйтеся!" є, то бажаючих влаштувати світову війну немає. Не тільки Тегеран, але навіть ХАМАС і Хезболла не поділяють ідею Москви з третьою світовою війною.
У ХАМАС правильно зрозуміли три речі. Перше, в разі такої війни агломерація Гази зникне раніше, ніж Ізраїль і шанси на його нове відновлення євреями вище, ніж у палестинців. Друге, Москва кине ХАМАС як кинула вірмен під час Другої Карабахської війни. Кине, незважаючи на свою вимогу в ООН держави Палестини в кордонах 1967 р росіяни вмирати за Газу не приїдуть, незважаючи на твіттери кадирки. З другого випливає третє, Москва прагне воювати чужими руками, а так як українці у неї закінчуються, тобто ідея замінити їх палестинцями. Але у ХАМАС поки немає планів на переїзд в Донецьк, йому і в газі до 7 жовтня було комфортно. Зараз не так комфортно, але з 14 жовтня все може почати повертатися до статусу-кво, як було після операції "Литий свинець".
Проведення в Секторі Гази в 2024 р. парламентських виборів стає найголовнішою умовою відмови Ізраїлю від наземної операції. Питання лише в тому, чи зможе Нетаньяху домогтися цього. Обставини йому прихильні-ООН, ЄС, США і більшість арабських держав можуть підтримати цю умову. Для Нетаньяху це інший спосіб реалізувати його план і обіцянку назавжди ліквідувати загрозу з Гази в порівнянні з тим, з яким він зустрів 7 жовтня. Природно, що ХАМАС в такій ситуації сам розділиться на тих, хто визнає Ізраїль як факт, нехай і з застереженнями, і тих, хто як і раніше буде хотіти його зникнення з карти.
Для ХАМАС маленький успішний набіг на Ізраїль на замовлення РФ обернувся великою військовою поразкою, яку він просить не доводити до кінця, і повною політичною поразкою. Якщо вибори і підрахунок голосів у Газі в 2024 р. пройдуть майже чесно, то ХАМАС їх програє. Зацікавленість багатьох держав у зміні влади в Газі і дефіцит в ній їжі – сильна гарантія того, що ООН простежить, щоб вибори пройшли майже чесно.
Для "Єдиної Росії" той наступ в Україні, в який Путін 27 вересня послав шойгу, може закінчитися також, як і для ХАМАС. Зрозуміло, з поправкою на розміри та інші фактори, але з урахуванням майбутніх РФ виборів і ймовірності розпаду імперії. Власне, в Кремль вже йдуть вибори, залишати Путіна на новий термін чи ні, і завершаться вони найпізніше на початку січня за підсумками наступу на Авдіївку і на інших ділянках фронту. Березневі вибори будуть лише формалізацією того вибору, який до січня зроблять в Кремлі. Так би мовити, всенародним схваленням рішення кремлівських бояр.
Хто такий Сергій Климовський
Сергій Климовський - український історик і блогер, кандидат історичних наук, відомий археолог. Довгий час займався розкопками на території української столиці. Є творцем київського громадського музею "Замкова Гора". У блозі на своїй сторінці у Facebook аналізує питання політики, геополітики, російсько-української війни.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред