Минув один рік і дев'яносто п'ять днів війни. За минулу добу суттєвих змін на фронті не відбулося. ЗСУ знову обстрілювали далекі тили російської армії на півдні, райони Мелітополя та Маріуполя.
Є достовірні свідчення, що в результаті цих обстрілів була знищена російська військова база в селі Юр'ївка, Маріупольського району. (Пишуть про загибель майже ста російських військовослужбовців). Також говорять про сильний вибух на околиці Мелітополя, на території заводу "Автоцвітліт".
У ніч на 30 травня росіяни атакували дронами Київ і Київську область. Всього було запущено 31 безпілотник Shahed-136/131 іранського виробництва, 29 з них знищили сили української ППО. Як повідомляє пресслужба Нацполіції, в Києві загинула 33-річна жінка, поранено дев'ять осіб, в Київській області травмовано чотири людини. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі, нежитлові споруди.
Подією дня став наліт дронів на Москву. У російських офіційних повідомленнях йдеться про вісім дронів, проукраїнські ж джерела пишуть про тридцять два БПЛА. За російською версією п'ять дронів були збиті засобами ППО, а три - відхилені за допомогою РЕБ. Мабуть, ці відхилені три дрони і потрапили в житлові будинки на південному заході Москви.
Жертв немає. Два з трьох дронів, що потрапили в багатоповерхівки, не вибухнули. Ніякого серйозного збитку Москві і її передмістям ця атака не принесла, але уламки від п'яти збитих безпілотників впали на Рубльовці. І ця обставина породила масу саркастичних і злорадних коментарів не тільки в українських пабліках, але навіть і у росіян.
Не треба бути великим фахівцем з Росії, щоб знати, як "прості" росіяни ненавидять мешканців Рубльовки. Чи не сильніше, ніж українців. І якщо мешканцям Рубльовки стає незатишно і страшно, то рядові москвичі (а тим більше жителі російської глибинки) не мають сил приховати своєї зловтіхи. Нехай навіть якщо цей страх у російської еліти викликали українці.
Хто такий Альфред Кох
Альфред Рейнгольдович Кох (28 лютого 1961, Алтай, Східноказахстанська область) — колишній російський державний діяч. У 1990-х роках був головою Держкоммайна Росії та заступником голови уряду Російської Федерації, з 2014 року проживає у Німеччині.Підтримав Україну та розкритикував дії Володимира Путіна за російського вторгнення в Україну, пише Вікіпедія.
З цього приводу навіть Володимир Соловйов виступив з нудотно-гнівними криками і говорив, що "ми один народ" і що на Рубльовці теж живуть російські люди.
Мене особисто чимало потішила експертиза Рудольфича про расову чистоту мешканців Рубльовки і взагалі - турбота про національну єдність російського етносу. Якщо вже він почав турбуватися з цього приводу, то там з єдністю зовсім біда. А може це і добре? Поживемо - побачимо.
Вдень виступив Путін. Був він млявий і нудний. Розповів, що це помста за бомбардування Києва. І що російське ППО "спрацювало штатно, але є над чим працювати". І далі, як по завченому, повторив всі свої мантри про те, що "не ми першими напали", щось знову про НАТО і загрозу, про вашингтонських ляльководів і київську хунту. Знову закликав український народ перестати підтримувати Зеленського, тому, що це він довів справу до війни.
Виглядав він неважливо, весь час підкашлював і не міг приховати якогось свого смутку і апатії. Виглядав Путін як дитина, яка довго хотіла якусь іграшку, нарешті їй її купили, вона пограла пів годинки і зрозуміла, що це не те, що вона хотіла, і що на вітрині вона виглядала привабливіше, ніж виявилося при реальному контакті…
Українці, як завжди, відповідальності за цю атаку на себе не взяли, але не відмовили собі в задоволенні поглумитися над росіянами, які сьогодні весь день повідомляли світу про те, що їм абсолютно не страшно, що вони абсолютно спокійні і впевнені у власній безпеці. І я б навіть їм повірив, якби не та обставина, що вони це повторювали сьогодні десятки разів і навіть зараз, коли я пишу цей пост, продовжують повторювати, що їм абсолютно не страшно, і вони ні скільки не переживають.
Ще сьогодні МВС РФ порушило кримінальні справи щодо Залужного і Сирського, і оголосило їх у розшук. Це повідомлення не справило на мене належного враження тому, що напередодні я дізнався, що Слідчий комітет Росії проводить перевірку за фактом виявлення в Калмикії останків людини, що померла імовірно в другому столітті до нашої ери.
Ось це я розумію - замах! А тут живі люди, наші сучасники... Тут ніякої фантазії не треба, щоб порушити кримінальну справу. Є людина - є справа. Як казав батько російських силовиків Ф. Е. Дзержинський: "Те, що ви поки на волі - це не ваша заслуга, це наша недоробка!"
Коротше, силовики в тилу включили всі свої креативні здібності, щоб придумати собі роботу. Тому, що чим більше у тебе справ порушено, тим менше шансів, що тебе відправлять на передову. А на передову ой як не хочеться. Тому і порушують справи про античні останки і про воєначальників свого супротивника.
Кинуться тебе на фронт відправляти, а ти їм: та ви що! У мене справа з непізнаним трупом. Складна. Хрін розплутаєш! Справа давня, відбитків немає, Місце злочину затоптали... Це не жарт - друге століття до нашої ери... одним словом, роботи - непочатий край. Тобто на фронт мені ніяк не можна. Ви вже якось без мене…
Тому у мене, дорогі мої читачі, для вас є хороша новина: Росія шаленими темпами перетворюється на дурдом. І чим очевидніші клінічні прояви божевілля, тим менше шансів, що росіяни самі це визнають. Немає дебілів, які б погоджувалися з тим, що вони дебіли.
Як говорить моє улюблене німецьке прислів'я: "Єдина річ, яка є у всіх в достатку, це розум. Кожен вважає, що вже чого-чого, а розуму у нього достатньо". Ось і Путін сьогодні виглядав людиною, цілком задоволеною своїм інтелектом. Чого вже говорити про Дімона Медведєва? Цей персонаж мало не щодня ділиться з нами його плодами. До речі, чогось сьогодні не відзначився ... чи не сталося чого? Переживаю...
Ось, власне і все, про що я хотів сьогодні написати. І пам'ятайте: наша справа праведна. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
