Я тепер не вірю в систему. Точніше, в її існування

Від самого ранку ходжу і ніяк не можу зрозуміти, від чого мій "подивлятор" заклинило більше. Від того, що журналісти зливають місце проживання начальника Головного управління розвідки, якого російська диверсійна група намагалася підірвати всього рік тому. Його місце проживання, автомобілі прикриття, маршрут руху, час руху, вживані заходи безпеки... Ну, тобто повний набір. З фоточками. У той момент, коли Росія концентрує війська і подумує здійснити вже повномасштабне вторгнення. Керівника Головного управління розвідки. Підірваного рік тому.

Чи то від того, що цей керівник розвідки живе в одному будинку з людиною, у якої є російський паспорт, депутат Валуєв в анамнезі, боротьба з наркоманією і дружина секретар Зеленського, і до якого у суспільства тепер є питання. Чи то від того, що ця людина, до якої є питання, проживає в будинку людини, яку обгрунтовано підозрюють в переведенні в готівку каламутних грошей.

Чи то від того, що керівник розвідки визнає проживання в цьому будинку людини, яку підозрюють в переведенні в готівку каламутних грошей, з людиною, до якої є питання з приводу…

Ну, тут страйк. Я, напевно, вже занадто довго живу в світі з працюючими законами, тому що жодну з цих ситуацій я не можу уявити в країні мого нинішнього проживання. Ось, принципі.

Я не можу уявити, щоб журналісти розголосили місце проживання місцевого глави розвідки. Я думаю, вони вже сиділи б. Відразу. Вліт.

Не можу уявити, щоб глава розвідки жив у зйомному будинку з громадянином країни, з якою йде війна. Він був би як мінімум відсторонений. Відразу. Вліт.

Навіть ні, він не був би відсторонений. Така ситуація була б просто неможлива. За визначенням. Не можу уявити, щоб це був будинок людини, яку звинувачують в переведенні в готівку грошей. І щоб глава розвідки сам визнавав це.

читайте такожМатюкав поліцейських, які його "не впізнавали": заступник міністра МВС Гогилашвілі позбувся своєї посадиНа цю ситуацію мій організм відповідає тільки однією реакцією - робить обличчя як у цього норвезького короля дев'ятого століття на картинці, відходить до вікна, обертається, і курить. Обертається, і курить. Обертається, і курить…

Максим Горюнов жартує, що це Рюрик після року правління слов'янами. Тепер цілком допускаю. Але найголовніше - я в цій ситуації вже нікому не вірю.

А бог його знає, раптом через два тижні з'ясується, що Гогілашвілі - відмінний чувак, патріот, а на блок-пості в Харкові він опинився тому, що їхав на фронт захоплювати якогось чергового Цемаха або, там, чергові клістрони завозити, разом з Будановим, який і сидів у другій машині, тому і охорона від ГУР була. А російський паспорт - ну, що російський паспорт. У мене ось теж російський паспорт. Ось чорт його тепер знає. Може, це хороший герой.

Я не вірю тепер керівнику розвідки, який живе в одному будинку, що належить людині, яка, з людиною з російським паспортом, якого…

Я не вірю Гогілашвілі з його Валуєвим і дружиною на засіданнях по держтаємниці.

А, головне, я тепер не вірю в систему.

Точніше, в її існування.

І ось особисто для мене зараз репутаційний крах інституційності стався. Мені нема за що зачепитися в цьому клубку. Я намагаюся знайти в цій історії хоч якусь рятівну соломинку - не для того навіть, щоб хоч якось виправдати все це пекло хоча б у своїй голові, а для того, щоб просто хоч зрозуміти його - і не можу.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред