Як Росія тестує нашу систему протиракетної оборони

Пробувати писати якісь узагальнення про ракетні обстріли, це як писати аналітику про мотузку, на якій тебе хочуть повісити...

Перш за все, вони тестують нашу систему протиракетної оборони і перевіряють нові тактики ракетних обстрілів. Думаю, що причин може бути дві - перша, це нові і у більшій кількості системи протиповітряної та проракетної оборони середнього та більшого радіусу, що отримує чи має отримати Україна.

Друга, вони таки щоразу більше починають використовувати застарілі типи ракет і експерементують з їх ефективністю. Тут ситуація очевидна - старі ракети мають меншу ефективність як через технічний стан (не долітають, не потрапляють, не вибухають і тд), так і вищу здатність систем ППО і ПРО їх перехоплювати. Орді треба вирахувати, скільки разів треба вистрелити цим вбивчим хламом, щоб гарантовано попасти не куди-небудь, а куди хочеться.

Це може бути і початком підготовки до нового етапу вторгення з Білорусі, як і спробою переконати нас у тому, що воно (вторгення з Білорусі) точно буде.

Це може бути і нова спроба перервати логістику - очевидно, що не подобається їм усе те, що точніше і швидше перетинає наш західний кордон, а потім падає на їх голови.

Але сам факт більш масового застосування старих ракет має і матиме цілком очевидний наслідок - потрапляння в об"єкти соціальної та житлової інфраструктури.

Певний час тому один дуже розумний і порядний чоловік, що є причетним до опрацювання питань відкриття у вересні навчальних закладів в Києві покликав мене на приватну бесіду. Цікавився моїми прогнозами щодо тривалості і характеру війни.

Розумний і порядний цей чоловік тому, що знає, що кількість і стан бомбосховищ в Києві цілком недостатні для забезпечення безпеки шкіл та дошкільних закладів.

читайте такожРакетний синдром, або Запас ракет гнилої імперії замалийЯ в жодному разі не берусь оскаржувати рішення про навчання дітей офлайн з вересня цього року. Ми маємо пробувати налагодити усі аспекти цивілізованого життя в країні - інакше виходить, що ми програли.

Але ми повинні чітко усвідомити, що прильоти російських ракет аби-куди - це умови, в яких ми житимемо найближчі кілька місяців.

Тому ми повинні мати чіткі відповіді на питання з бомбосховищами - в кожній школі і дитячому садочку (якщо їх немає за планом, то мають бути запровадженні єдині на всю країну стандарти тимчасових земляних насипних чи інших укриттів тощо).

Також ми повинні змінити колективну поведінку у відповідь на загрози з повітря. У приватному житті переважна більшість з нас вже зробили свій вибір - ігнорувати повітряні тривоги. Але цей підхід не можна застосовувати у житті громадському!

Сигнал тривоги в транспорті, на виробництві, в навчальному закладі чи в торговельному центрі повинен привчити нас автоматично (без жодних сторонніх думок про те, що ай ну його) оперативно припинити будь-яку діяльність і прослідувати в укриття. І ці укриття мають існувати, а маршрути до них мають бути позначені настільки помітно, що навіть небажаючі і немислячі не могли пройти в протилежному напрямку.

Нові виклики мають адаптувати нашу поведінку. Інакше не виживемо.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред