У відповідь на внесення у Верховну Раду президентом Зеленським законопроекту про корінні народи України Держдума Російської Федерації вибухнула обуренням, назвавши це "кричущою провокацією" та "образою історичної пам’яті". А все через те, що до переліку корінних народів України не потрапили росіяни.
Така бурхлива реакція Москви обумовлена тим, що зачіпається один із основних наративів російської гібридної війни та російської ідеології. Він полягає в тому, що вся територія України є "исконно русской землей". А якщо не визнавати росіян корінним народом, то ця земля, виходить, не є такою, як її представляє Москва. Зрештою, це підриває міф про історичну Російську імперію на цих теренах – про те, що ця земля була колискою "великої Росії", російської державності, російської нації.
читайте такожЕксперт пояснив, навіщо Зеленського викликали до ВашингтонаМосква не може такого пробачити, бо це наносить страшенний удар по її державо- і націєтворчій міфології. Тому Росія усіляко буде дискредитувати такий законопроект про корінні народи. Адже Путін світовим лідерам говорив, що Україна – це "русская земля", а українці і росіяни – це "один народ", ба більше, українців ніколи не було і немає, є тільки "русские люди", "русский язык", та й взагалі там, де Україна, "Руссю пахне". А тут раптом виявляється, що росіяни не є корінним народом…
Інший важливий момент – українці у нашій власній масовій свідомості та пропаганді не вважаються тут, в Україні, корінним народом. У нас говорять про український народ, як такий, що увібрав у себе різні народи. А якщо хтось говорить про український народ як корінний, як окрему націю, то це вже "фашисти".
Тобто нам ще потрібно розібратися у самих собі. Здебільшого ми говоримо як про корінні про ті народи, які постраждали від різних асиміляцій, репресій, які є вимираючими. Але ж корінним є народ, який є автохтонним, таким, що виріс на цій землі. А хіба українці тут не виросли?
У національній питаннях наша політика є надто цнотливою і сором’язливою. Наприклад, поляки не соромляться називатися польською нацією і побудували національну державу. А у нас – мультинаціональна держава, але ж якщо у нас 80% етнічних українців, хіба ми не можемо називатися моноетнічною нацією? У Польщі – теж 80% поляків, але вони вважаються моноетнічною нацією. І східна частина Польщі також була під Росією, і Олександр ІІІ керував нею, коли вона була у складі Російської імперії. Але про це чомусь ніхто не згадує, і чомусь росіяни не претендують називатися корінним народом Польщі.
В усьому винувата наша блюзнірська політика. Саме через неї всі претендують називатися корінним народом України: євреї, караїми тощо. Законопроект визнає кримських татар, караїмів та кримчаків корінними народами, але чому при цьому він не визнає корінним народом українців?
До того ж, у нас часто плутають поняття корінний народ і національна меншина. Росіяни, румуни, угорці і т.д. є саме національними меншинами, бо вони мають свою державу поза межами України.
Росіяни не плутають поняття, а свідомо все пересмикують, бо їхня ідеологія – загарбницька. Недаремно Путін постійно говорить, що вони мають повернути в російську державу історичну Русь. Це – агресивна ідеологія. Росіяни все добре розуміють, але використовують усе як зброю: мову, національне питання, історичну пам’ять.
Через те, що ми не шануємо свої національні традиції та цінності, й лунають до нас претензії від усіх сусідів: одним Крим подобається, іншим – Закарпаття, третім – щось іще.
Отже, президентський законопроект про корінні народи є правильним, але до нього є суттєве зауваження – у ньому чітко не окреслено те, що саме українці є корінним народом. Саме українці укорінені тут і виросли на цій землі. Хіба вони – не древній народ? Якщо так піде далі, ми, українці, ризикуємо залишитися без своєї території, без своєї землі. Закон є правильним, але надто ліберальним – потрібно було чітко визначитися, ким є ми самі, українці, тому що поки що у національному питанні у нас повна вакханалія. Ми думали, що довкола нас дружні та братні народи, але тільки-но "старший брат" зазіхнув на нашу територію, то одразу збурилися і Донбас, і Крим, і Закарпаття.
Григорій Перепелиця, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, експерт із питань міжнародної політики, доктор політичних наук, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
