Навіщо Байден влаштував турне по Близькому Сходу

Сьогодні президент США Джозеф Байден починає своє турне по Близькому Сходу. Він приїде до Ізраїлю і Палестини, а потім відправиться до Саудівської Аравії на зустріч з принцом Мухаммедом бін Сальманом.

Одним з питань, яке буде складати основу порядку денного цього візиту, стане формування нової пост-американської архітектури безпеки в регіоні, в якій Вашингтон прагне зберегти лідерство.

Ключове завдання Білого Дому - створити / допомогти побудувати регіональну коаліцію, до якої увійдуть дружні країни, і яка буде захищати основні інтереси США, а також стримувати вплив конкурентів - Ірану, Росії, Китаю, можливо Туреччини або когось іншого, кого США будуть вважати противником.

Поступовий відхід США з Близького Сходу, що почався при пізньому Обамі, залишився на порядку денному Байдена. Але перш, ніж самоусунутися від регіональних процесів для переорієнтації на стратегічне протистояння з Китаєм, Штатам потрібно, щоб той вакуум впливу, який вони залишають, заповнили партнери і союзники, а не вороги і суперники.

читайте такожКиїв не впав, а Україну не вдалося включити до складу РФ: у Байдена заявили про провал стратегії ПутінаТому багато уваги приділяється тому, щоб направити процес кристалізації нового регіонального порядку в потрібне русло, щоб в його основі лежала зв'язка Ізраїль + аравійські монархії + традиційні союзники США, такі як Єгипет, Йорданія, Марокко, може бути Туреччина, якщо її вдасться перетягнути в прозахідний табір в 2023 році.

І тому напередодні візиту в пресі так багато писали про різного роду угоди між Ізраїлем і аравійськими монархіями, а також з цієї причини Байден просуває ідею Трампа, намагаючись розширити Авраамові угоди за рахунок Саудівської Аравії, яку президент США буде зближувати з Тель-Авівом.

На мій погляд, створення прям повноцінного "близькосхідного НАТО", як деякі в ЗМІ називають цей проект Вашингтона, неможливе найближчим часом з кількох причин.

Перша - недовіра між арабами та Ізраїлем. Одна справа, коли мова йде про природну комерційну вигоду від ізраїльсько-аравійського партнерства, яка лежала в основі Авраамових угод, а інша справа - будувати систему колективної безпеки і працювати спільно над регіональними проблемами. Швидко такий досвід не з'являється, особливо з огляду на токсичність Ізраїлю серед населення арабських країн.

Друга - різний погляд на Іран. Далеко не всі країни вважають Іран вселенським злом або військовою загрозою №1. Об'єднати регіональний альянс на базі протидії лише Ірану - це ситуативне партнерство в кращому випадку, яке буде актуально не для всіх країн, точно для Ізраїлю і, можливо, ОАЕ.

Третя - неврегульовані конфлікти. Для стабільної довгострокової системи необхідно знайти хоча б проміжне тимчасове рішення основних конфліктів, в яких Ізраїль і арабські країни можуть займати різну позицію і сторони. Поки що, з боку США не видно масштабних ініціатив. Першим краш-тестом, я так думаю, стане війна в Ємені, де адміністрація Байдена реально намагається знайти формулу миру.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред