Питання про майбутній державоустрій, яке я постійно ставлю, зовсім не риторичне. Тому війна майже знищила попередню систему суспільно-владних відносин і створила найкращі після набуття незалежності умови для державотворення. Вже з урахуванням досвіду тридцяти не дуже вдалих років.
Переконаний, що по аналогії зі смарт-будинком, який виконує більшість функцій без втручання господаря, нам необхідна смарт-держава. Поясню на конкретному прикладі.
Поблизу дома де я мешкаю у Києві, другий тиждень посилено ремонтують тротуари. Спочатку розкопували труби, зараз закопали і кладуть бруківку на місце. Але не тільки там, де розкопали, а значно масштабніше. Кладуть нову бруківку, стару прибирають, хоча вона ще років десять спокійно пролежала би. Велика бригада працює, з технікою.
А минулого року, тобто, теж під час війни, поблизу цього місця на перехресті двох третьорядних вулиць спорудили маленьку, метра три у діаметри, клумбу і рух по колу навколо неї. Звісно, перепланували тротуари, пішохідні переходи, все таке.
Нащо?! Задля безпеки руху? Там там і без цього завжди скупчення авто, тому вони рухаються зі швидкістю 10 км/год. Відповідно, за п’ятнадцять років жодної аварії я там не бачив.
І таких бутафорських клумб по Києву вже чимало. Тобто, абсолютно зрозуміло, що це столичні чиновники, просто пиляють бюджети на благоустрій. А фронт почекає. І так по всій країні.
Свого часу у Києві була така інтерактивна карта, на який можна позначити місце якогось негаразду — яма на дорозі, трубу прорвало і таке інше. І у мерії на такі сигнали реагували — якщо натхнення було
Нам потрібна схожа карта всієї країни, де громадяни можуть позначати не тільки місця аварії, але і місця, де відбувається подібні ремонти з явними корупційними ознаками. І взагалі, місця, де щось відбувається не так, як потрібно громадянам. І в новому законі треба чітко прописати, яка і в які строки повинна бути реакція влади на сигнал.
Та це вже давно є! — скажуть мені люди з досвідом. Не зовсім. В законі треба ще прописати відповідальність конкретних начальників, якщо сигнал підтвердиться або сигнал проігнорують. І відповідальність начальників над цими начальниками. І головне: вона, відповідальність ця, має наступати автоматично, без якогось рішення згори, якого зазвичай не буває.
А зараз у нас відсутня відповідальність чиновника за його недбалість, помилки, ухиляння від обов’язків тощо. Ще раз: представники української влади по законах не несуть жодної реальної відповідальності за результат своєї роботи. Окрім так званої політичної.
Тобто, наприклад спіймали депутата на хабарі і у покарання його виключили з партії. Або з фракції. Але депутатом він залишається. І хабар в нього теж залишається. От покарали...
У смарт-державі відповідальність — це автоматична функція з прописаним у законі алгоритмом, спроба відступити від якого так само автоматично призводить до ще більшого реального покарання.
Але поки закони та інші принципи роботи влади вигадають непорядні люди для самих себе, відповідальність там ніколи не з’явиться. І умовну бруківку собі на кишеню будуть перекладати щотижня, до тих пір, поки ворог повернеться під Київ (не дай бог, звісно).
Хто такий Олександр Кочетков
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
