Захід може пожертвувати Україною, якщо не вдасться домовитися з Путіним

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили про імовірність приєднання США до нормандського формату.

Основний ризик для України у тому, що наша держава взагалі не є учасником цих обговорень. Тобто зараз питання того, хто братиме участь у процесі, на якій основі і з якими позиціями вирішуються взагалі без участі України.

Більше того, Байденом створюється певна коаліція, яка формуватиме певну позицію щодо України. Зеленського про неї не повідомили і він випадково про неї дізнався - так само, як і українці, зі ЗМІ та засобів комунікації Білого дому. Зараз відомо, що до неї входять (окрім США) Франція, Німеччина, Великобританія та абсолютно несподівано - Італія.

України ж у цій коаліції взагалі не передбачено. І це має негативну роль, бо вищеперелічені країни мають свої погляди на те, що потрібно робити Україні (особливо - Німеччина і Франція) і їхні вимоги нам не дуже підходять. США це не дуже цікавить і тут потрібно мати швидкий результат. Саме через це вони до цього часу і не включалися до нормандського формату, бо добре бачили, що швидкого результату там в принципі бути не може, а на американські вибори це б наклало свій відбиток.

Згідно комюніке видно, що США на нещодавніх переговорах мало сильну позицію, тоді як Путін - навпаки. Байден, певно, засвітив серйозні погрози санкціями і Росії довелося з цим миритися. У цьому випадку можна зробити перше припущення щодо того, що РФ готова визнати пріоритет США у розв’язанні української проблеми з надією на те, що маючи добрі контакти з Німеччиною, Францією і владними колами Італії, вона буде тиснути на процес.

Однак є нюанс - США взялися вибудовувати доктрину, де не враховують не тільки позиції української сторони, але, схоже, і російської. Хоча формально ніхто не ліквідовує нормандської четвірки і США в ній не беруть участі, Росії не хочеться втратити контроль. Саме тому РФ заявляє про готовність до нової переговорної системи, яку формуватиме США.

читайте такожМрія Путіна здійснилася: США повернулися в Східну ЄвропуМова йде саме про неформальну складову, адже коли Росія заявляє про те, що вона не проти включення США, вона фактично наполягає на тому, щоб її підключили до цього блоку. Тим паче, що за відсутності у ньому України для РФ це було б непоганою ситуацією - звісно, зі США їм буде важко, але це усе одно ліпше, ніж опинитися повністю поза процесом.

До речі, заяви про нібито наполягання США на амністії та автономії - це, скоріше, намагання продемонструвати, що з Путіним ще рахуються. Тим паче, що останніми днями, наче по вказівці, спалахнули експертні центри і почали розповідати про те, як Путін виграв перемовини. Але це - стандартна ситуація у випадку, коли США надавали Путіну по морді і спроба видати бажане за дійсне, адже Америка не гратиметься у відверто російські наративи.

Формування коаліції без України - це проблема, адже суб’єктність держави тут повністю втрачена. І це можна було б зрозуміти, бо після запльотів про держпереворот та багато чого іншого, із Зеленським вже ніхто рахуватися не буде - ба більше, його вже списали і вважають мертвим. Тобто з ним підтримуватимуть формальні контакти, але у світовій політиці його більше не існує.

Для США мають значення наративи, близькі до українських, та у зв’язку з тим, що у цьому форматі немає Польщі і Литви, партнерів, які розуміють ситуацію і через яких ми могли б нав’язувати свою позицію - це для нас біда.

Бо для країни, з владою якої не рахуються і демонстративно показують свою зневагу - це поганий знак. Схожа ситуація свого часу була з Чехією під час Мюнхенських домовленостей з Гітлером. Тоді з чеським прем’єром вчинили так само і Чехію списали. Це порівняння показує, що ставлення до України відносно схоже. Зараз ми розуміємо, що Зеленський сам показав, що розмовляти з ним немає сенсу. Але Україну списувати ніхто не збирається, замість цього вона є плацдармом Заходу, І якщо хтось вирішить, що для того, щоб втягнути Путіна у переговори треба чимось пожертвувати, то Україну просто поставлять перед фактом.

Тарас Чорновіл, політичний аналітик, колишній народний депутат України, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред