Я багато разів критикував колективний Захід за те, що він продовжує слати 700-800 мільйонів євро на день Путіну і гальмує поставки важкого озброєння Україні. З боку це виглядає як лукавство і цинізм.
Але є й інша версія – Захід хоче "зварити" Путіна повільно. Це як у відомій байці про жабу. Якщо кинути її в окріп – вона вистрибне. Якщо воду нагрівати повільно, вона звариться.
Захід ще в березні міг би зупинити війну. Було і залишається багато способів – від економічних (повне ембарго на експорт нафти і газу або драконівські мита) до військових (закрите небо і/або активні поставки Україні важкого озброєння). Тепер уже очевидно, що Захід просто не хоче, щоб війна швидко завершилася перемогою України.
Думаю, Захід дійсно боїться, що Путін засмутиться і застосує ядерну зброю. У нього явно не все в порядку з головою, і Захід не хоче викликати сильні негативні емоції. Швидка перемога України (якими б засобами вона не була б досягнута) – це, очевидно, сплеск негативних емоцій у Путіна з непередбачуваними наслідками.
Тому Захід обрав тактику повільної війни на виснаження. Вони будуть підтримувати Україну рівно в тій мірі, щоб їй вистачало ресурсів утримувати фронт і здійснювати обмежені контратаки.
Поставки зброї Україні, що дозволяють їй перейти в повноцінний контрнаступ, суперечать стратегії Заходу.
На Заході хочуть, щоб економіка Росії повільно саморуйнувалася, щоб неможливо було заповнити те озброєння, що вибуває, щоб поступово зростала соціальна напруга, і у Путіна просто в якийсь момент не залишилося б ресурсів на продовження війни.
читайте такожЗброя Судного дня: що буде, якщо Росія скине на Київ ядерну бомбу
Незалежно від варіантів результату цієї стратегії виснаження – палацовий переворот, масові протести або перетворення Росії на велику Північну Корею – війна припиниться.
Можливо, це займе багато місяців або навіть кілька років.
читайте такожФатальні прорахунки господаря Кремля: Як Путін залишився біля розбитого корита
При цьому Захід не сильно хвилює, що всю цю дорогу Україна теж буде дуже страждати. Для нього зараз головне, щоб Путін не нервував. Стратегія повільного вимотування для цих цілей підходить найкраще.
Максим Миронов, професор фінансів, доктор Чиказького університету
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред