Блеф-це багаторазово відпрацьований прийом Путіна. Путін блефував, починаючи з 2008 року, щоразу перевіряючи, як далеко він може зайти. І кожен раз Захід згортав гру, скидав карти. Так було в 2008 році при нападі на Грузію, коли все Путіну зійшло з рук. Можна також згадати застосування хімічної зброї в Сирії. Я не сумніваюся, що санкцію на застосування хімзброї Асаду дав Путін, щоб перевірити реакцію Заходу. Перевірили-нуль реакції, Америка ганебно втекла з Сирії.
Зійшли з рук Путіну і килимові бомбардування Алеппо та інших сирійських міст. Але головним тестом на готовність Заходу чинити опір путінській експансії став Крим. Реакція на захоплення Криму була практично нульова. Те, що тоді голосно називали санкціями, було комариним укусом в порівнянні з санкціями сьогоднішніми. Зрозуміло, Путін все це спокійно ігнорував.
Сьогодні ставки підвищені, але ми бачимо, що Путін і його оточення відчайдушно намагаються використовувати ту ж саму стратегію блефу. І остання можливість для путінського блефу-це загроза залучення НАТО в конфлікт. Його можна домогтися прямою атакою на натовський конвой зі зброєю для України, або застосуванням тактичної ядерної зброї, або застосуванням хімічної зброї. Це те, що з точки зору Путіна, може НАТО налякати.
Але мені здається, що путінські карти вже перестали працювати. Захід прийшов до висновку, що ніякого шансу уникнути ескалації, якщо Путін її захоче, не існує. Сьогодні захід вже готовий перейти червону лінію, припинивши відчувати страх перед ескалацією. Путін потрапляє у власну ж пастку - або він повинен виконувати загрозу, або демонструвати власне безсилля.
Виконання загрози - річ неоднозначна, тому-то недавні слова Джонсона означають, що той, хто натисне кнопку, будь це командир крейсера або адмірал ракетної бази, підпише собі смертний вирок. Не через п'ять років в Гаазі, а через п'ять хвилин, і це принципово змінює весь психологічний фон війни. Я багато разів говорив, що погромники - не дуже хороші воїни. Ті, хто відчуває себе комфортно, безкарно вбиваючи мирне населення і скидаючи бомби на беззбройних людей, не настільки відважні при зустрічі з противником, що не поступається їм у озброєнні, а за силою духу і професіоналізму переважаючим.
читайте такожПочаток кінця імперії Путіна: чому Росія не стане нападати на НАТОМи підходимо до моменту, коли путінські військові начальники повинні визначатися як поводитися далі. Вже вісім генералів знищені українцями. І цей рахунок може стати двозначним дуже швидко, якщо вони будуть продовжувати себе вести так само і ігнорувати той факт, що деякі країни НАТО готові перейти до більш рішучих дій.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
