Західна військова аналітика деградує стрімко і безповоротно

Деградація військової аналітики.

Останні два місяці ряд західних ЗМІ і маститих аналітиків відзначилися регулярними матеріалами на тему українського наступу, причому в гранично депресивних і критичних тонах. Основний посил - наступ провалився, причин чому... в цілому, кожен називає свою причину, проробляючи якийсь глибинний аналіз.

На жаль, десятиліттями вважаючи західну аналітику і ЗМІ одними з заслуговують найбільшу довіру, я змушений констатувати, після більш близького і предметного знайомства з ними, що рівень аналізу ряду видань, мало чим відрізняється від середньостатистичної жовтої газетенки, а маститі автори, виявляються не стільки професіоналами, скільки дешевими хайперами. Або не дешевими?

Адже і справді, часом виникає питання, чи видається такий вал непрофесійних аналітичних матеріалів через банальну гонку за скандалом або через фінансову зацікавленість?

Одним з передовиків поширення маніпулятивних матеріалів є The New York Times. Для кого-то все ще респектабельне і шановане видання, для мене вже давно другосортна газетенка маргінального рівня.

Ще до повномасштабного вторгнення, я неодноразово зазначав, що The New York Times підіграє російській пропаганді. Наприклад, у лютому 2022 року, на сторінках видання вийшла стаття Ендрю Крамера присвячена темі загрози вторгнення в Україну Росії, підготовці українців до захисту своєї країни та формуванню територіальної оборони. Але, на подив, починаючи з самого заголовка, Ендрю Крамер став шукати відповіді на запитання про те, що озброєні "націоналісти" становлять загрозу не для Росії, а України та її сусідів!

Ендрю Крамер, фактично вторячи російській пропаганді, у своєму матеріалі вкрай обережно, але вельми вміло перекручував добровольчий рух в Україні і як такий патріотизм виставляв у деградованій формі.

До речі, саме Ендрю Крамер в січні 2021 вколовся російською вакциною Супутник-V, заявивши на сторінках The New York Times, що таким чином він розвіяв недовіру до російської вакцини, а у рф з часів СРСР за його словами є унікальний досвід розробки вакцин, тому всі повинні були терміново закупитися супутником!

Нагадаю, що в 2017 році The New York Times опублікувала матеріал про те, що ракетну програму КНДР допомагала розвивати Україна. Цікаво в цій історії те, що "експерт", який консультував The New York Times, Майкл Ілман, після виходу статті спростував вміст. Зокрема, він стверджував, що не говорив у ствердній формі про причетність української влади до постачання ракетних двигунів КНДР, а згадував КБ "Південне" як одне з тих, що здатне виробляти двигуни для балістичних ракет.

Рекомендуємо:

"Дуже складна ситуація": у ЗСУ повідомили про штурм росіян біля Куп'янська

Зараз же the New York Times на вістрі висвітлення українського наступу і висвітлює його, як свого часу хід висадки союзників у Нормандії. Тобто, все сповільнилося, успіху немає, все пропало і т.д. якщо перечитати статті часів Другої світової війни, то the New York Times регулярно згодовувала своїм читачам відверту нісенітницю.

Хоча, якщо згадати заперечення Голодомору в Україні журналістами цього видання, а після розкриття того, що вони просто вторили, буквально слово в слово сталінській пропаганді, то все стає на місця.

Ось і виникає питання, це заради хайпу або фінансовий інтерес?

Але не тільки видання бентежать ступенем своєї деградації.

Наприклад, днями про український наступ вирішив висловитися колишній стратег Уолл-стріт і МВФ Девід Ву. На його думку, український наступ через кілька тижнів вичерпає себе, а росіяни всіх здивують, адже у них швидко розвиваються сучасні військові технології. До таких, колишній стратег Уолл-стріт і МВФ Девід Ву відніс "безпілотник" Ланцет, ударний вертоліт Ка-52 і фронтовий бомбардувальник Су-34. За запевненням Девіда Ву, цитую: "росіяни б'ються з тією зброєю, якої ще 18 місяців тому у них не було. Тому що воно взагалі не існувало 18 місяців тому!".

І ця людина судить про наступ?

Ланцет, не безпілотник – це баражуючий боєприпас і представлений він був у 2019 році. Ка-52 був створений в 1990-ті і прийнятий на озброєння в 2011. Су-34 здійснив перший політ в 1990-му і тільки в 2014 був прийнятий на озброєнні.

Але куди більше не обурюють видатні аналітики, які в своїх опусах розповідають, як слід воювати українській армії, яку тактику застосовувати і наводять як приклади стандарти НАТО і ряд операцій, приклад яких і близько не доречний. Наприклад "Буря в пустелі" ... серйозно? "Буря в пустелі"? А чому вже відразу не "Rolling Thunder"?

Я дивуюся тому, як якісь західні аналітики намагаються натягнути сову на глобус, порівнюючи українську війну з "Бурею в пустелі" і радять тактичні ходи і близько не доречні в українських реаліях.

І в цьому вся проблема Західної аналітики. Вони мислять стереотипами і архаїзмами, в той час як в Україні створюється нова епоха сучасної тактики і стратегії ведення бойових дій, в максимально непростих, екстремальних умовах. Жоден з тих аналітиків, що зараз нам, що-небудь радить зі згадкою досвіду минулого, не воював проти противника мав перевагу за всіма показниками, з наявністю гострого дефіциту в забезпеченні практично всім і при цьому примудрявся б такого противника перемагати.

США ніколи не воювали проти ворога, який би не тільки був би рівним американській армії, але і перевершував би її по ряду технічних показників і кількісно.

Жодному сучасному генералу і відставному військовому на Заході не доводилося діяти в настільки непростій зоні бойових дій як Запорізька область і в прохолодному, кондиціонованому кабінеті набагато простіше міркувати про "Бурю в пустелі" і стандарти НАТО, коли не доводилося перетинати гіпертрофовану за своєю суттю смугу забезпечення, не маючи достатньої кількості коштів для розмінування і прикриття з повітря.

На жаль, варто констатувати, що західна військова аналітика деградує. Стрімко і безповоротно. Архаїзми і стереотипи поглинули аналіз і тверезість, але головне – саму по собі здатність аналізувати, прогнозувати, виходити за межі загальноприйнятих догматів. Ну, а хтось просто відчуває фінансовий інтерес.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред